Провадження № 2-4466/16
у справі №760/10246/16-ц
06 грудня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі:головуючого судді- Лазаренко В.В.
за участю секретаря - Слободянюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
07.06.2016 позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача Київської міської ради в якому, просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є спадкоємцем за законом після смерті свого сина - ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті останнього у складі спадкового майна залишилася 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, належної йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого Відділом приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації згідно з розпорядженням від 17.08.2015 №46401.
06.04.2016 він подав до Першої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця. Також звернувся до державного нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Проте, нотаріусом було відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину вищевказаної квартири, оскільки спадкодавцем при житті не було здійснено державної реєстрації його права власності на зазначене нерухоме майно.
Посилаючись на вказані вище обставини позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву у якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення в яких просить слухати справу у його відсутності.
З огляду на належне повідомлення сторін, третьої особи, суд керуючись ст.ст. 158, 169, 224 ЦПК України, знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності позивача, представника відповідача та представника третьої особи, ухваливши заочне рішення, проти чого не заперечує позивач згідно поданої заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, що посвідчується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 28.10.2016, виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Позивач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5. Зазначена обставина підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме, свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 10.09.2010, виданого повторно ВРАЦС Солом'янського РУЮ у м. Києві.
Як далі видно з матеріалів справи, за життя ОСОБА_5 Відділом приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації згідно з розпорядженням від 17.08.2015 №46401 видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Разом з цим, після отримання свідоцтва про право власності, відповідне право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в органах БТІ зареєстроване не було.
06.04.2016 позивач подав до Першої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця. Як видно з матеріалів спадкової справи №421/2016 заведеної Першою Київською державною нотаріальною конторою щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті спадкодавця.
05.05.2016 позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого сина.
Постановою нотаріуса від 05.05.2016 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкодавцем при житті не було здійснено державної реєстрації його права власності на зазначене нерухоме майно.
З огляду на зазначені вище обставини, судом встановлено, що правовідносини щодо спадкування позивачем спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, підпадають під регулювання глав 84, 86-87, 89 книги шостої Цивільного кодексу України (ЦК).
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1223 ЦК, право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За змістом ч. 1 ст. 1220 ЦК, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтею 1258 ЦК визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст. 1261 ЦК, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Так, нормами ст. 1269 ЦК передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Матеріалами справи достовірно підтверджується, що позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті свого сина. До складу цієї спадщини входять майнові права на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Разом з тим, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_5, позивач набув право на спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Окрім того, як вже зазначено судом, позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5
У відповідності до статті 15 ЦК визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 386 ЦК, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
За змістом ст. 392 ЦК, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи обставини наведені вище, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його сина ОСОБА_5 - знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і підлягають задоволенню, оскільки останнім було прийнято спадщину у встановлений законом спосіб, а наданими суду доказами підтверджено його право на спадкування за законом зазначеного майна та відповідні майнові права спадкодавця.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 328, 386, 392, 1218, 1258, 1262, 1268, 1296, 1297, 1299 Цивільно кодексу України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя В.В.Лазаренко