Справа № 520/10746/16-ц
Провадження № 2/520/5601/17
16.01.2017 року
Київський районний суд м.Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Шеховцевій О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи, такою що втратила право на користування житлом,
Встановив:
Позивач у вересні місяці 2016 року звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення про визнання ОСОБА_2 такою особою, що втратила право на користування житлом в квартирі АДРЕСА_1, стверджуючи, що відповідач більше 10 років не користується квартирою, житлом не цікавиться, не несе витрат по утриманню квартири, його фактичне місце мешкання є квартира АДРЕСА_2. У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала.
Відповідач до суду не з»являється, про час і місце слухання справи суд сповіщав відповідача за місцем реєстрації відповідно до вимог ст.74 ЦПК України і за фактичним місцем мешкання, причини неявки відповідач суду не повідомляє. За згодою позивачевої сторони суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Суд вислухав представника позивача, вивчив матеріали справи і встановив наступне:
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ виконкому Одеської міськради 20.07.1995 року і договору дарування від 09.02.2011 року. Реєстрація відповідача по спірній житловій площі була оформлена у 1996 році по досягненню 16 -річного віку. На сьогодні в спірній квартирі проживає і має реєстрацію, крім відповідача, ОСОБА_3 - мати власника квартири. Представник позивача пояснила, що ОСОБА_2 утворив свою сім»ю і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 квартира,20, що спірну квартиру відповідач звільнив більше 10 років тому назад добровільно, що належне відповідачу майно в квартирі відсутнє, що відповідач не цікавиться цією квартирою і не несе витрат на її утримання. Позивачева сторона стверджує, що наявність у ОСОБА_2 реєстрації по належній їй квартирі порушує право позивача користування і володіння квартирою - позивач сплачує комунальні послуги по квартирі з розрахунку усіх осіб, що мають реєстрацію, а не фактично проживають в квартирі. На сьогодні ці витрати для позивача є суттєвими.
На підтвердження своїх вимог позивачева сторона посилалась на такі докази: довідку з місця проживання і реєстрації, догові дарування , витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виготовлений КП «БТІ», технічний паспорт на квартиру, копію розписки від імені ОСОБА_2 про отримання 21.03.2008 року від ОСОБА_3 22500 дол.США в рахунок вартості 1\4 частини квартири АДРЕСА_3, де він зареєстрований з 1996 року.
При наведених обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню з таких підстав:
Ч.2 ст.405 ЦК України визначає, що «член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом», а ст.391 ЦК України передбачає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Надані суду докази безперечно свідчать, що ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 більше 10 років, не цікавиться цим житлом, не несе витрат на утримання квартири, наявність у відповідача реєстрації по квартирі порушує права та інтереси позивача, як власника цієї квартири, тому суд визнає, що ОСОБА_2 втратив право користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_4.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу права користування жилою площею регулюються ст.156 ЖК України, ст.405 ЦК України.
Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд
Вирішив:
Визнати ОСОБА_2 такою особою, що втратила право на користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_4.
Копію рішення надіслати до Головного управління міграційної служби м.Одеси для оформлення знаття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку по квартирі АДРЕСА_4.
Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Калашнікова О. І.