Справа № 493/11/17
Провадження № 2/493/163/17
16 січня 2017 року
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Бодашко Л.І.,
при секретарі Тихоновій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області про тлумачення заповіту ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області про тлумачення заповіту, стверджуючи, що його сестрі ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,05 га, розташована на території Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 078737, виданого на її ім'я на підставі розпорядження Балтської РДА Балтського району Одеської області від 29 січня 2003 року № 317/А-2002. 18.11.2009 року його сестра склала на його користь заповіт, посвідчений Ухожанською сільською радою Балтського району Одеської області, реєстр № 22, в якому заповідала йому належний їй державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 078737 від 29.01.2003 року розміром 2,05 га. Вона вважала, що її остання воля є зрозуміла і бажала аби після її смерті право власності на належну їй вищевказану земельну ділянку перейшло йому, крім того її заповіт не було відмінено. 25.07.2016 року його сестра померла, а він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття цієї спадщини, однак нотаріус рекомендував звернутися до суду з позовом про тлумачення заповіту сестри, так як в заповіті вказано, що спадкодавець заповідає йому не земельну ділянку, а державний акт.
В судове засідання позивач не з'явився, оскільки довіреністю від 20.12.2016 року уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси в суді, однак від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просить розглянути справу у його відсутності, при цьому позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак теж направив заяву про розгляд справи без представника відповідача, при цьому проти позову ОСОБА_1 не заперечує.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача повинні бути задоволеними у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,05 га, розташована на території Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 078737, виданого на її ім'я на підставі розпорядження Балтської РДА Балтського району Одеської області від 29 січня 2003 року № 317/А-2002.
18 листопада 2009 року ОСОБА_2 склала на ім'я ОСОБА_1 заповіт, посвідчений Ухожанською сільською радою Балтського району Одеської області, реєстр № 22, в якому заповідала йому належний їй державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 078737 від 29.01.2003 року розміром 2,05 га.
З копії вказаного заповіту вбачається, що дійсно, ОСОБА_2 заповіла належний їй державний акт, а не земельну ділянку згідно цього державного акту.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За змістом ст. 317 ЦК України право розпоряджання майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.
Приватний нотаріус Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки в оригіналі заповіту допущено помилки у формулюванні змісту розпорядження і запропоновано звернутися до суду що до тлумачення заповіту.
Згідно зі ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При цьому, частина 2 ст. 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину. При тлумаченні заповіту не допускається і внесення змін у зміст заповіту, ураховуючи також, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.
Таким чином, судом встановлено, що заповідач мала у власності вищевказану земельну ділянку, а тому, складаючи заповіт, дійсно, мала на увазі заповісти саме земельну ділянку, а не державний акт на цю земельну ділянку, що ця неточність була допущена саме у формулюванні змісту розпорядження посадовою особою, яка посвідчила заповіт.
Інших спадкоємців у ОСОБА_2 судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 317, 1233, 1256 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області про тлумачення заповіту задовольнити.
Розтлумачити зміст заповіту ОСОБА_5, померлої 25 липня 2016 року, посвідчений Ухожанською сільською радою Балтського району Одеської області, реєстр № 22, таким чином, що ОСОБА_5 зробила розпорядження на випадок своєї смерті, належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,05 га, розташовану на території Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 078737, виданого на її ім'я на підставі розпорядження Балтської РДА Балтського району Одеської області від 29 січня 2003 року № 317/А-2002, заповісти брату ОСОБА_6.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд Одеської шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.