33001 м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"03" серпня 2006 р. Справа № 3/161
Господарський суд Рівненської області у складі судді Шандалюка М.П. при секретарі судового засідання Садовській Л.О., розглянувши справу
за позовом Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу “Рівненська кондитерська фабрика»
до відповідача Державної податкової інспекції у м.Рівне
про визнання недійсним податкового рішення № 0000582344/023-318 від 27.03.2006 р.
Представники: від позивача -Олійник С.А. (представник по довіреності);
від відповідача - Оніщук В.П. (представник по довіреності).
Сторони ознайомлені з правами і обов'язками, передбаченими статтями 27, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.
Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не надходило.
ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою та заявою про доповнення і уточнення позовних вимог до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 09.06.2006 р. № 0000582344/3/23-318 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 9.529,53 грн. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем застосовані штрафні санкції за заниження платником суми податкового зобов'язання з ПДВ, яке перевіркою податкового органу не встановлено. Позивач зазначає, що за результатами проведеної відповідачем перевірки на підприємстві виявлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 50.543,00 грн., що платником не оспорюється.
Однак, як зазначає позивач, застосування штрафних санкцій у разі завищення платником суми бюджетного відшкодування законом не передбачено. Наводить позивач і інші підстави щодо неправомірності оспорюваного повідомлення в часині застосування штрафних санкцій. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно, всупереч пп. 17.1.3 статті 17 Закону № 2181-ІІІ, застосовані штрафні санкції. З підстав, викладених у позовній заяві та наведених представником позивача в судовому засіданні, просить позов задовольнити.
Відповідач надав заперечення на позов. Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на завищення підприємством бюджетного відшкодування ПДВ на суму 50.543,00 грн. При цьому, відповідач наводить документальні дані, що відображені в акті документальної перевірки щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2005 року на суму 50.543,00 грн. Щодо позовних вимог про неправомірне застосування штрафних санкцій, відповідач будь-яких даних на їх спростування не наводить. З підстав, викладених у запереченні на позов та наведених представником відповідача в судовому засіданні, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачем пред'явлено позов до Рівненської ОДПІ. Однак, як встановлено судом, на підставі наказу ДПА України від 24.12.2005 р. № 598 реорганізовано Рівненську ОДПІ і на її базі утворено ДПІ у м. Рівне та ОДПІ у Рівненському районі, які є правонаступниками Рівненської ОДПІ. У відносинах, щодо яких виник даний спір, правонаступником Рівненської ОДПІ є ДПІ у м. Рівне.
Відповідно до статті 55 КАС України, суд допускає заміну відповідача згідно позовної заяви -Рівненської ОДПІ її правонаступником -ДПІ у м. Рівне.
Судом встановлено, що Рівненською ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку з питань правильності проведення встановленого порядку відшкодування податку на додану вартість Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу (АВКТВТ) “Рівненська кондитерська фабрика» за вересень 2005 року.
За результатами перевірки складено акт від 16.12.2005 р. № 1301/582/23-300/00382214. В акті перевірки міститься висновок перевіряючого про те, що документальною перевіркою встановлено порушення підприємством пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на 50.543,00 грн.
На підставі акта перевірки від 16.12.2005 р. та за результатами адміністративного оскарження позивачем попередніх податкових повідомлень-рішень до контролюючих органів вищого рівня ДПІ у м. Рівне прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 09.06.2006 р. № 0000582344/3/23-318, згідно якого АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика»
Зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 50.543,00 грн. за порушення пп. 7.7.2 “а» п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафну санкцію в сумі 9.529,53 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в судовому порядку.
При ухваленні судового рішення за результатами дослідження та оцінки наявних у справі доказів, суд виходить з того, що застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача за завищення платником суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на 50.543,00 грн. є неправомірним з огляду на таке.
В акті документальної перевірки зафіксовано, що при перевірці розрахунку суми бюджетного відшкодування позивача за вересень 2005 року виявлено завищення на 50.543,00 грн. Згідно висновку перевірки для підприємства зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на суму 50.543,00 грн. (сторінки 17-18 Акту).
Позивач не заперечує факту помилкового завищення ним суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на 50.543,00 грн. і самостійно виявивши помилку в жовтні (до початку перевірки) відкоригував суму ПДВ в поданому ним 20.10.2005 р. податкової інспекції розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації за вересень 2005 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.
В акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про заниження або завищення суми податкових зобов'язань підприємства у зв'язку із зменшенням перевіркою суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2005 року на 50.543,00 грн.
Абзацом “б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -Закон № 2181-ІІІ) визначено, що якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, то контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.
ДПІ зазначену вимогу Закону не виконала і в акті документальної перевірки не визначила суму податкового зобов'язання підприємства.
Законом України “Про податок на додану вартість» не встановлено застосування штрафних санкцій за завищення суми бюджетного відшкодування. У разі виявлення за результатами документальної перевірки завищення суми бюджетного відшкодування пп. 7.7.7 ст. 7 цього Закону передбачено надіслання платнику податкового повідомлення, в якому зазначається сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Законом № 2181-ІІІ не передбачено застосування штрафних санкцій в разі завищення суми бюджетного відшкодування.
Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ визначено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно пп. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ штрафні санкції застосовуються у разі заниження суми податкового зобов'язання, виявленого за результатами перевірки податкового органу. Перевіркою не виявлено та не вказано суму, яку було б визнано як заниження податкових зобов'язань.
Суд погоджується з доводами позивача, який вважає, що якби підприємством у декларації з ПДВ за вересень 2005 року у рядку 25.2 “сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» та розрахунку бюджетного відшкодування була зазначена сума 86.530,00 грн., підтверджена перевіркою, то сума 50.543,00 грн., визначена перевіркою як завищення бюджетного відшкодування, підлягала б відображенню у рядку 26 декларації “Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду». За таких обставин податкове зобов'язання не виникає як у вересні 2005 року, так і у наступному періоді-жовтні 2005 року, виходячи з даних податкових декларацій та податкового обліку. Відповідно, застосування штрафу за заниження суми податкового зобов'язання також є безпідставним.
Як зазначено вище, законами України, що регулюють питання оподаткування ПДВ та погашення зобов'язань платників податків, не передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі завищення суми бюджетного відшкодування. Згідно п. 1.2 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Оскільки у даному випадку у платника, незалежно від результатів перевірки, не виникає податкове зобов'язання, яке і не визначено ні в акті перевірки, ні в податковому повідомленні-рішенні, то немає взагалі підстав для застосування штрафних санкцій.
Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи адміністративний позов, посилається лише на завищення підприємством суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 50.543,00 грн. за вересень 2005 року, що визнається і позивачем. Проте відповідач не надав суду жодних доказів і не довів правомірності застосування штрафних санкцій до позивача у разі завищення суми бюджетного відшкодування, оскільки штрафна санкція за дане порушення законодавчо не передбачена.
Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовані по позивача штрафні санкції на суму 9.529,53 грн.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 09.06.2006 р. щодо застосування штрафних санкцій на суму 9.529,53 грн. слід скасувати.
Відповідно до статей 87, 84 та пп. 3 п. 3 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, позивачу відшкодовується з державного бюджету державне мито в сумі 85,00 грн., сплачене при пред'явленні позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 09.06.2006 р. № 0000582344/3/23-318 про застосування до Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу “Рівненська кондитерська фабрика» штрафних санкцій на суму 9.529,53 грн.,-скасувати.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу “Рівненська кондитерська фабрика» (м. Рівне, вул. Хмільна, 30, код ЄДРПОУ 00382214, р/р 26008546 в ВАТ «Кредитпромбанк»м. Київ, МФО 300863),-судовий збір (державне мито) в сумі 85 грн. 00 коп.
4. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки, визначені статтею 186 КАС України.
Суддя Шандалюк М.П.
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею «07» серпня 2006 року.