Ухвала
Іменем України
29 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С.,
ГримичМ.К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: головного управління Держземагенства у Київській області, державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними та витребування земельних ділянок за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2016 року,
У березні 2015 року Києво-Святошинська місцева прокуратура в інтересах держави в особі: головного управління Держземагенства у Київській області, державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі - ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України») звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» здійснює користування земельною ділянкою загальною площею 971,21 га, для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, розташованою на території Глевахівської селищної ради, на підставі державного акту на право постійного користування землею, виданого 20 травня 2002 року Глевахівською селищною радою Васильківського району Київської області.
Рішенням господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року припинено право постійного користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено вказану ділянку у державного підприємства на користь селищної ради, визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею в частині користування ділянкою площею 387,19 га та в цій частині скасовано його державну реєстрацію. В подальшому Глевахівська селищна рада розпорядилася вилученими за рішенням суду землями. Зокрема із вказаної ділянки, рішенням Глевахівської селищної ради від 22 червня 2007 року було передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 Васильківського району. 12 лютого 2008 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку.
На момент прийняття такого рішення Глевахівською селищною радою, був дійсним акт на право постійного користування землею, виданий ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» з категорією сільськогосподарського призначення. Однак Глевахівська селищна рада не приймала рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок по АДРЕСА_1 Васильківського району, які були передані у приватну власність саме для будівництва та обслуговування жилого будинку. Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, яке набрало законної сили, було задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року, дане рішення суду скасоване і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі. Вважає, що із скасуванням судового рішення зникла підстава для вилучення 387,19 га земель із користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», а тому передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує права цього підприємства. Отже, Глевахівська селищна рада, прийнявши рішення від 22 червня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням положень ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», ч. 4 ст. 84, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150, ст. 20, 21 ЗК України, оскільки ділянки не були вилучені у державного підприємства повноважним органом у встановленому законом порядку.
Крім того, позивач посилається на те, що відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна земельна ділянка площею 0,0994 га по АДРЕСА_1 Васильківського району Київської області на підставі договору купівлі-продажу від 27 липня 2012 року ОСОБА_4 відчужена на користь ОСОБА_3, про що державним реєстратором Реєстраційної служби Васильківського МРУЮ 27 липня 2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку за ОСОБА_3, яка таким чином вибула із державної власності поза волею постійного користувача − ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», адже селищна рада не мала повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками.
Враховуючи викладене, позивач просив визнати рішення Глевахівської селищної від 22 червня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки недійсним та державний акт на її ім'я недійсними; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 липня 2013 року за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0994 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 Васильківського району Київської області; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області та ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» зазначену земельну ділянку відповідно до положень ст.388 ЦК України.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 лютого 2016 року у задоволенні позову Києво-Святошинської місцевої прокуратури відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2016 року рішення районного суду скасовано, й ухвалено нове рішення, яким позов Києво-Святошинської місцевої прокуратури задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 22 червня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 Васильківського району Київської області. Визнано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, виданий 12 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_2 недійсним та скасовано його державну реєстрацію. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» зазначену земельну ділянку. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині вимог про стягнення страхового відшкодування, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Скасовуючи рішення районного суду та частково задовольняючи позов, апеляційний суд на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України) дійшов обґрунтованого висновку про те, що передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель (землі дослідних полів науково-дослідних установи і навчальних закладів), знаходиться в межах земель, переданих у користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», і у встановленому законом порядку у землекористувача не вилучалася, а також не змінювалося її цільове призначення. Отже, рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 22 червня 2007 року про передачу цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та державний акт, виданий на підставі цього рішення, є незаконними.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України), висновків судів не спростовують і на законність судових рішень не впливають.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
М.К.Гримич