11 січня 2017 р.Справа № 644/6782/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Калитки О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2016р. по справі № 644/6782/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова, в якому просила суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця з 01.01.2016 р., призначеної за віком державного службовця на підставі довідки від 04.08.2016 року № 228, виданої Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2013 році в розмірі 80 % та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2016 року призначеної їй пенсії за віком державного службовця на підставі довідки від 04.08.2016 року № 228, виданої Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із збереженням індексації пенсії на момент виходу на пенсію у 2013 році в розмірі 80%.
В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що звуження та обмеження змісту та обсягу прав пенсіонерів з числа державних службовців порушує норми Конституції України, Крім того, нормативно-правові акти не регулюють спірні правовідносини. Відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій з числа державних службовців не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2016 року у справі № 644/6782/16-а відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова про зобов'язання вчинити дії.
Позивач не погодилась із рішенням суду та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких вказав, що дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова відповідають вимогам чинного законодавства, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надала клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, в письмових запереченнях просив суд розглядати справу без його участі.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, з 28.11.2013 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова та їй призначено пенсію державного службовця.
09.08.2016 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату № 228 від 04.08.2016 р., виданої Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Рішенням УПФУ в Індустріальному районі м. Харкова № 28 від 10.08.2016 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення oci6, яким пенсія/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій i статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016 р., а тому відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
У відповідності до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 28.11.2013 року.
Законом України від 28.12.2014 р. № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" і викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
Законом України від 02.03.2015 № 213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України "Про державну службу".
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії".
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" втратила чинність.
Крім цього, форми довідок про заробітну плату (затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1), які надавалися для проведення перерахунку пенсії, виключені постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2.
Також, Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 року, не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям.
З набранням чинності Закону № 889-VІІІ стаття 37-1 Закону "Про державну службу" № 3723-XII втратила чинність, за виключенням статті 37 цього Закону щодо призначення пенсій окремим категоріям осіб.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 01.01.2007 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 01.01.2007 року, з 01.05.2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 09.08.2016 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016 року, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2016 року у справі № 644/6782/16-а відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2016р. по справі № 644/6782/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 16.01.2017 р.