10.01.2017 р.Справа № 636/3085/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22.11.2016р. по справі № 636/3085/16-а за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.09.2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області, з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення на адресу Міністерства оборони України його заяви про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому інвалідності ІІ групи пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати відповідача направити до Міністерства оборони України вище вказану заяву та додані до неї документи щодо призначення та виплати позивачу вказаної одноразової грошової допомоги.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що на його думку дії відповідача, протиправні, безпідставні, та такі, що порушують права, свободи та інтереси позивача.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22.11.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розглуду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, прийняття рішення судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши, що якщо в провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - позовна заява підлягаю залишенню без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не прибув у судове засідання, призначене на 17.10.2016 року, та надіслав до суду заяву від 23.09.2016 року про те, що в зв'язку з поганим станом здоров'я 17.10.2016 року не має можливості бути присутнім у судовому засіданні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що позивач в заяві від 23.09.2016 року зазначив, що він саме 17.10.2016 року не має можливості прибути в судове засідання.
Матеріали справи не містять підтвердження, того що позивач викликався в судове засідання 22.11.2016 року.
Таким чином, судом першої інстанції не було з'ясовано в повному обсязі обставин справи, факту та причин наявності в провадженні іншого адміністративного суду справи про спір між тими самими сторонами.
Між тим, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду та ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 року cправу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності неправомірної та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, права, свободи та інтереси ОСОБА_1, щодо ненаправлення Харківським обласним військовим комісаріатом на адресу Міністерства оборони України його заяви про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому інвалідності ІІ групи пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, є незахищеними.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Колегія суддів зауважує, що згідно ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За таких обставин, судом першої інстанції безпідставно застосовано положення п.3 ч.1 ст.155 КАС України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції була надана неналежна оцінка нормам матеріального права, що в свою чергу призвело до порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22.11.2016р. по справі № 636/3085/16-а скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 16.01.2017 р.