22 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Коротуна В.М., Попович О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 вересня 2016 року,
У червні 2016 року Моторне (транспортне) страхове бюро (далі - МТСБУ) звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 14 525 грн 68 коп. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.
На обґрунтування позовних вимог МТСБУ посилалося на те, що 26 лютого 2011 року з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_3, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті якої було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_4, який належав на праві власності ОСОБА_5, та був під керуванням ОСОБА_6
Вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 березня 2011 року, а розмір збитків, завданих внаслідок ДТП власнику автомобіля «ЗАЗ», д.н.з НОМЕР_4, згідно з висновком експерта становить 14 525 грн 68 коп.
Позивач вказував, що 30 травня 2011 року ОСОБА_6 з метою отримання відшкодування шкоди, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, а оскільки ОСОБА_4 на момент ДТП керував автомобілем, не провівши обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому у зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 12 604 грн 73 коп.
Посилаючись на те, що після проведення виплати ОСОБА_6 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача, МТСБУ просило задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 26 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 14 вересня 2016 року апеляційну скаргу МТСБУ задоволено.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 26 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь МТСБУ грошові кошти в розмірі понесених витрат у сумі 12 604 грн 73 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення МТСБУ на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, врахував рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 червня 2012 року та виходив з того, що водій ОСОБА_4 не є власником транспортного засобу «BMW», д.н.з. НОМЕР_3, а тому не повинен нести відшкодування за матеріальну шкоду, оскільки вказаний транспортний засіб було забезпечено полісом №ВЕ/2078098, та страхувальником якого є ОСОБА_7, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відсутність між позивачем і відповідачем правових зобов'язань та підстав для відшкодування витрат в порядку регресу.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, керувався вимогами ст. ст. 1.6, 3-5, 13, 38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та виходив з того, що вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 березня 2011 року та заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 червня 2012 року, яким розглядалося питання про відшкодування моральної шкоди та стягнення матеріальної шкоди, і на час ДТП (26 лютого 2011 року) він не був особою, звільненою від обов'язкового страхування згідно зі ст. 13 вказаного Закону, оскільки керував транспортним засобом в присутності його власника ОСОБА_7 та не мав статусу учасника бойових дій або інваліда І групи, проте добровільно МТСБУ не компенсував понесені витрати, які були сплачені потерпілій особі, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що саме відповідач повинен нести відповідальність за завдану шкоду перед МТСБУ в порядку регресу.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
В.М. Коротун
О.В.Попович