Ухвала іменем україни 13 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
виправданого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянула у судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 17 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Вказаним вироком
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що не має судимості,
виправдано у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368; ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 368; ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368; ч. 3 ст. 364; ч. 2 ст. 365 КК;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, такого, що не має судимості,
виправдано у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368; ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 368; ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368; ч. 2 ст. 365 КК;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, такого, що не має судимості,
виправдано у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368; ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 368; ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368; ч. 3 ст. 364; ч. 2 ст. 365 КК;
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, такого, що не має судимості,
виправдано у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК.
Орган досудового слідства обвинувачував вищевказаних осіб у тому, що ОСОБА_10 , обіймаючи посаду начальника головного відділу податкової міліції - першого заступника начальника ДПІ у м. Сумах, ОСОБА_7 - заступника начальника відділу - начальника відділення протидії злочинам у базових галузях економіки оперативно-розшукового відділу головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Сумах, ОСОБА_9 - начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Сумах та ОСОБА_8 - оперуповноваженого відділення протидії злочинам у базових галузях економіки оперативно-розшукового відділу головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Сумах, за попередньою змовою групою осіб вчинили злочини у сфері службової діяльності за таких обставин.
У провадженні слідчого відділу Сумського міського управління УМВС в Сумській області перебувала кримінальна справа № 12840001, порушена за фактами фіктивного підприємництва, підробки документів та використання підроблених документів від імені посадових осіб ТОВ «КАСС» за ознаками злочинів, передбачених частинами 2, 3 ст. 358 та частинами 1, 2 ст. 205 КК. Оперативне супроводження досудового слідства у цій справі здійснювали співробітники ГВПМ ДПІ у м. Сумах.
У грудні 2011 року в приміщенні ГВПМ ДПІ у м. Сумах
(пл. Покровська, 2) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , зловживаючи службовим становищем, явно виходячи за межі наданих їм по службі прав та повноважень, шляхом погроз застосування фізичного насильства та приниження людської гідності щодо директора ТОВ «СУ «Хіммонтаж 14» ОСОБА_11 , примусили його написати пояснення про взаємовідносини
ТОВ «СУ «Хіммонтаж 14» і ТОВ «КАСС», які не відповідали дійсності.
Після цього за знищення вищевказаних пояснень і за не притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності вимагали від ОСОБА_11 передати їм хабара в сумі 10 000 дол. США, що становило 79 874 грн,.
08 та 22 лютого 2012 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , використовуючи в якості посередника ОСОБА_12 , який потім добровільно відмовився від подальшої участі в протиправному діянні, продовжували повторно вимагати від ОСОБА_11 гроші, однак не отримали їх з причин, що не залежали від їх волі.
05 березня 2012 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_11 не виконав вищевказаних вимог про передачу грошей, за вказівкою ОСОБА_7 його доставили у приміщення ГВПМ ДПІ в місті Суми, де ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , попередньо змовившись, перевищуючи надані їм владні повноваження, погрожували життю та здоров'ю потерпілого, принижували його честь і гідність. Крім того, ОСОБА_8 умисно заподіяв ОСОБА_11 легкі тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_7 ,ОСОБА_8 та ОСОБА_5 завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та законним інтересам потерпілого.
01 лютого 2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 брали участь у проведенні обшуку у приміщеннях ТОВ «Промтранснафтосервіс», розташованого у місті Суми. Цього ж дня вони, діючи за попередньою змовою між собою та ОСОБА_5 , зловживаючи службовим становищем, погрожували керівнику вказаного підприємства ОСОБА_13 порушенням кримінальної справи, блокуванням діяльності товариства шляхом вилучення фінансово-господарських документів та комп'ютерного обладнання, керуючись корисливим мотивом і з метою одержання у великому розмірі незаконної винагороди вимагали від останнього вручити їм в якості хабара
20 тис. дол. США, що становило 159 794 грн, однак гроші не отримали, оскільки у ОСОБА_13 погіршився стан здоров'я і він почав проходити стаціонарне лікування, тобто з причин, що не залежали від їх волі.
14 лютого 2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проводили обшук у приміщеннях ТОВ «Глухівнафтопродукт» (вул. Гоголя, 19-а
у м. Глухів Сумської області), де, діючи за узгодженням з ОСОБА_5 та зловживаючи службовим становищем, погрожували директору вказаного товариства ОСОБА_14 порушенням кримінальної справи, блокуванням фінансово-господарської діяльності підприємства шляхом вилучення усіх печаток, штампів та «жорстких» дисків комп'ютерного обладнання, а також опломбуванням автозаправних станцій, та, крім того, застосуванням до нього фізичного насильства.
При цьому ОСОБА_8 , узгодивши свої дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , повторно, керуючись корисливим мотивом з метою протиправного збагачення у зв'язку з виконанням службових обов'язків, пред'явив ОСОБА_14 незаконну вимогу про передачу їм в якості хабара 150 000 грн. за позитивні наслідки обшуку. Вказані грошові кошти не були передані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з причин, що не залежали від волі останніх.
У грудні 2011 року у приміщенні службового кабінету ГВПМ ДПІ в місті Суми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час проведення дослідчої перевірки щодо можливої протиправної діяльності службових осіб ТОВ «КАСС», діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , зловживаючи службовим становищем, шляхом погроз застосування фізичного насильства та приниження людської гідності щодо заступника директора ТОВ «Нафтогазмаш 2010» ОСОБА_15 , примусили його написати необхідні їм пояснення про взаємовідносини
між ТОВ «Нафтогазмаш 2010» і ТОВ «КАСС», які не відповідали дійсності.
21 лютого 2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 брали участь
у проведенні обшуку у приміщеннях ТОВ «Нафтогазмаш 2010» (вул. Троїцька, №1 у м. Суми), де ОСОБА_7 , діючи за узгодженням з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , в межах спільного корисливого умислу, направленого
на протиправне збагачення у зв'язку з виконанням службових обов'язків, пред'явив ОСОБА_15 незаконну вимогу про передачу їм винагороди -
10 тис. дол. США, що становило 79 875 грн.,за позитивні наслідки проведення обшуку, а також за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності, погрожуючи в іншому випадку порушити кримінальну справу.
Цього ж дня в коридорі біля офісу ТОВ «Нафтогазмаш 2010» ОСОБА_15 , запобігаючи шкідливим наслідкам своїх прав та законних інтересів, передав вказану суму ОСОБА_7
14 лютого 2012 року співробітники ГВПМ ДПІ в місті Суми під керівництвом начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ОСОБА_9 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , виявили на території складських приміщень ДП «Великописарівський агролісгосп», розташованого по вул. Охтирській, 5, у сел. Велика Писарівка Сумської обл., шість вантажних автомобілів, в тому числі з реєстраційними номерами Російської Федерації та без реєстраційних номерів, де знаходилися
346 спресованих тюків з одягом на загальну суму 737 146 грн. 20 коп., які належали ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
ОСОБА_5 , зловживаючи службовим становищем, використовуючи надані йому владу та службові повноваження, діючи всупереч інтересам служби та з корисливих мотивів, надав своїм підлеглим - співробітникам ГВПМ ДПІ в місті Суми незаконне розпорядження не оформляти процесуальні документи щодо факту виявлення та затримання двох транспортних засобів з українськими реєстраційними номерами та напівпричепом, де містилася більшість товарів, маючи в подальшому за мету отримати неправомірну винагороду від власників цих автомобілів і товарів за їх повернення.
Наступного дня співробітники ГВПМ ДПІ у місті Суми під керівництвом ОСОБА_9 , укладаючи два протоколи огляду місця події вказали про виявлення тільки 4 вантажних автомобілів з товарно-матеріальними цінностями, які потім були доставлені до складських приміщень ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів в Сумській області», а інші 2 автомобілі з напівпричепом, які належали ОСОБА_18 , за вказівкою
ОСОБА_5 під охороною залишили на місці.
20 лютого 2012 року ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , на власному автомобілі доставив ОСОБА_18 на територію складських приміщень ДП «Великописарівський агролісгосп» і, після того як останній відмовився відчинити кабіни та багажні відсіки належних йому автомобілів для огляду, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем і використовуючи надану їм владу та службові повноваження, зламали замки та запори від кабін і багажних відділень цих транспортних засобів, а також протиправно вилучили з кабіни одного автомобіля всі реєстраційні та дозвільні документи, не склавши при цьому передбачених законом процесуальних документів.
Окрім цього, ОСОБА_9 розібрав замок запалювання автомобіля «КАМАЗ» і намагався завести двигун шляхом замикання електропроводки, що могло привести до пошкодження або знищення транспортного засобу та товарів, а тому ОСОБА_18 погодився виконати незаконні вимоги співробітників податкової міліції і обидва автомобіля без документального оформлення були доставлені до складських приміщень ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів в Сумській області», де за вказівкою ОСОБА_5 тривалий час безпідставно утримувалися.
22 лютого 2012 року в адміністративному приміщенні ГВПМ ДПІ в місті Суми ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, повторно, в межах спільного корисливого умислу, спрямованого на протиправне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків та зловживаючи при цьому своїм службовим становищем, пред'явили ОСОБА_17 - одному із власників затриманого товару та батьку власника затриманих автомобілів незаконну вимогу про вручення їм 75 тис. дол. США, що становило 599 055 грн., за повернення вищезазначених транспортних засобів та товарів, однак хабар не одержали з причин, що не залежали від їх волі.
У зв'язку з розслідуванням кримінальної справи, порушеної за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Будівництво Пан-Україна», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України,
23 лютого 2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проводили обшук у службових приміщеннях ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» (вул. Плеханівська, 117 у м. Харкові), де, зловживаючи своїм службовим становищем, висловлювали на адресу заступника директора товариства ОСОБА_19 та головного бухгалтера ОСОБА_20 , погрози арештом та порушенням щодо них кримінальної справи з врахуванням того, що підприємство здійснювало фінансово-господарські операції
з ТОВ «Будівництво Пан-Україна», та, діючи за узгодженням
з ОСОБА_5 , повторно у межах спільного протиправного корисливого умислу, спрямованого на незаконне збагачення шляхом одержання від ОСОБА_19 незаконної винагороди, пред'явили останній вимогу щодо передачі їм 300 000 дол. США, що становило 2 396 130 грн., за позитивні наслідки проведення обшуку в офісі вказаного товариства, а також за непритягнення службових осіб до кримінальної відповідальності, однак не одержали хабар з незалежних від їх волі причин.
06 березня 2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 провели обшук у службових приміщеннях ПП «Фасад-сервіс» (вул. Анрі Барбюса, 3а у м. Харкові), при цьому були вилучені жорсткі диски усіх комп'ютерів, усі печатки та штампи, а також значна кількість фінансово-господарських документів та особистих речей працівників підприємства. Після проведення обшуку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили керуючому підприємства ОСОБА_21 , що питання про повернення документів, як і особистих речей працівників, можливо вирішити особисто з ними.
Під час зустрічі з ОСОБА_21 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , узгодивши дії з ОСОБА_5 , у межах спільного протиправного корисливого умислу, спрямованого на незаконне збагачення шляхом одержання незаконної винагороди у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків та зловживаючи при цьому своїм службовим становищем, повторно пред'явили ОСОБА_21 вимогу щодо передачі їм 150 000 дол. США, що становило 1 198 200 грн., за позитивне вирішення питання щодо повернення документів ПП «Фасад-сервіс» та особистих речей працівників підприємства, але з причин, що не залежали від їх волі, хабар не одержали.
У результаті розгляду справи місцевий суд дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 365 КК; ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2
ст. 15 та ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 365 КК,
ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 368,ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 365 КК, та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК, не ґрунтується на матеріалах справи та доказах, зібраних під час досудового та судового слідства, а тому виправдав вказаних осіб у зв'язку з недоведеністю їх винуватості у вчиненому.
У результаті розгляду справи апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8
за ч. 2 ст. 365 КК за епізодом щодо ОСОБА_11 , а кримінальну справу в цій частині направив на додаткове розслідування прокурору Сумської області.
В решті вирок місцевого суду залишив без змін.
У касаційній скарзі прокурор, не порушуючи питання про неповноту та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати виправдувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9
та ОСОБА_8 та ухвалу апеляційного суду в частині залишення без зміни вироку місцевого суду щодо останніх, а кримінальну справу направити прокурору для організації проведення додаткового розслідування у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосування кримінального закону, що потягло за собою незаконне виправдання вищевказаних осіб. На думку прокурора, вирок місцевого суду не відповідає вимогам статей 323, 334 КПК, на допущене цим судом порушення не звернув уваги апеляційний суд і всупереч вимогам статей 358, 362, 377 КПК 1960 у своєму рішенні докладних мотивів прийнятого рішення не виклав.
У запереченні на цю касаційну скаргу захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 , посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить постановлені у кримінальній справі судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора та просив постановлені у кримінальній справі судові рішення скасувати, а справу направити прокурору на нове розслідування, захисника ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши наведені у скарзі та запереченні на неї доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
За ч. 4 ст. 334 КПК 1960 року мотивувальна частина виправдувального вироку має містити підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Доводи касаційної скарги прокурора про те, що вирок суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог статтей 323 та 334 КПК
1960 року, а ухвала апеляційного суду - з порушенням вимог ст. 377 цього Кодексу, колегія суддів вважає безпідставними.
Перевіркою матеріалів справи та судових рішень касаційним судом встановлено, що висновок місцевого суду про виправдання ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по кожному епізоду, які було інкриміновано досудовим слідством, окрім обвинувачення ОСОБА_7 і ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 2 ст. 365 КК, всупереч твердженням касатора, є законним та обґрунтованим. При цьому колегія суддів вважає безпідставними посилання прокурора в касаційній скарзі на те, що суд належним чином не обґрунтував свого висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368,
ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 365 КК; ОСОБА_7 - ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15
та ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368 КК, ОСОБА_8 - ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 364 КК, а також ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК, оскільки такі твердження спростовуються висновками суду, що містяться у вироку.
Матеріали справи свідчать про те, що місцевий суд, розглядаючи кримінальну справу в межах пред'явленого обвинувачення, згідно
з вимогами ст. 67 КПК 1960 року та керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, повно й всебічно розглянув обставини цієї справи, проаналізував зібрані органом досудового слідства докази, які перевірив
і належним чином оцінив з точки зору допустимості, належності, достовірності й достатності, і дійшов правильного висновку, що вищевказане обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
та ОСОБА_9 ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджується об'єктивними, достовірними доказами, отриманими в ходідосудового
та судового слідства. При цьому місцевий суд, дотримуючись вимог
ст. 334 КПК 1960 року, вказав у вироку, на яких саме підставах він дійшов висновку про необхідність виправдання вищевказаних осіб, з яким погоджується й колегія суддів.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, підставами для виправдання ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за кожним епізодом, інкримінованим досудовим слідством, окрім обвинувачення ОСОБА_7 й ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, стали висновки суду першої інстанції про те, що:
- докази, покладені органом досудового слідства в основу обвинувачення, здобуто з порушенням вимог кримінально-процесуального закону;
- в усіх епізодах замахів на отримання хабарів ОСОБА_5 ,
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 останні були позбавлені права самостійно приймати будь-які рішення щодо вилучення речей у процесі обшуків на підприємствах, їх повернення та інших процесуальних дій, оскільки діяли у складі слідчо-оперативної групи, створеною першим заступником прокурора м. Сум у межах кримінальної справи, порушеної ОСОБА_23 щодо невстановлених осіб за фактом створення фіктивного підприємства за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК, якою керував ОСОБА_23 . Тобто ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мали юридичної можливості виконати будь-які дії, які вони могли або повинні були виконати з використанням наданої їм влади, за що останні, за версією органу досудового слідства, вимагали хабарі і зловживали владою або службовим становищем;
- орган досудового слідства та прокурор не надав жодного доказу того, що дії ОСОБА_5 , котрий під час проведення вищевказаних обшуків на підприємствах керував відділом податкової міліції в м. Сумах, були пов'язані з діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які знаходились
у відрядженні в м. Харкові й діяли у складі слідчо-оперативної групи;
- в епізоді незаконного затримання транспортних засобів
з товарами народного споживання та автомобілів із російською реєстрацією від 15 лютого 2012 року працівники податкової міліції діяли відповідно до вимог чинного законодавства і проводили перевірку щодо можливої підготовки до контрабанди, у зв'язку з чим 21 лютого 2012 року всі матеріали передали до компетентного органу;
- критично віднісся до показань свідків про обставини вимагання у них хабара працівниками податкової міліції, оскільки згадані особи звернулись із заявами через значний проміжок часу, а їх показання об'єктивно не підтверджувалися матеріалами справи;
- не надав суду орган досудового слідства інших об'єктивних доказів винуватості вищевказаних осіб за пред'явленим обвинуваченням.
З такими висновками погодився й апеляційний суд, який відповідно до вимог ст. 399 КПК 1960 року після скасування касаційною інстанцією попереднього рішення апеляційного суду ретельно перевірив законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції та правильно визнав, що вони (окрім виправдання ОСОБА_7 й ОСОБА_22 за ч. 2
ст. 365 КК) ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному досліджені фактичних обставин справи й на об'єктивній оцінці зібраних у справі доказів, які обґрунтовано розцінив такими, що отримані з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та визнав недопустимими.
Таким чином, доводи касаційної скарги прокурора про те, що при постановлені виправдувального вироку щодо ОСОБА_24 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом були порушені вимоги статтей 323 та 334 КПК колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом були розглянуті та перевірені всі докази обвинувачення,
які отримали належну оцінку у вироку. Не містить вирок формулювань,
які ставили б під сумнів висновки суду щодо невинності виправданих.
Що стосується доводів прокурора про те, що за епізодом щодо
ОСОБА_11 дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 охоплювалися єдиним умислом з ОСОБА_5 , то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, які не містять достатніх доказів на підтвердження цього, як і не обґрунтовано належним чином прокурором у касаційній скарзі.
Що ж стосується окремих доводів касаційної скарги, зокрема про порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК, то як встановлено перевіркою ухвали апеляційного суду в сукупності з матеріалами справи, вона містить як належні висновки щодо законності й обґрунтованості виправдувального вироку, так і підстави, з яких апеляцію прокурорів було визнано необґрунтованою. Такі доводи прокурора суперечать матеріалам справи та наведеним в ухвалі висновкам апеляційного суду, який розглянув справу відповідно до вимог ч. 2 ст. 365, 399 КПК 1960 року.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд законно відмовив апелянтам у повному скасуванні вироку місцевого суду та направленні справи на додаткове розслідування, оскільки тягар доказування лежить на стороні обвинувачення, однак протягом тривалого часу розгляду кримінальної справи місцевим судом прокурори не скористались своїм правом змінити чи конкретизувати обвинувачення.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнули би безумовне скасування судових рішень, колегія суддів не виявила.
З огляду на викладене та керуючись статтями 394-396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів
Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 17 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3