22 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., ЗавгородньоїІ.М., Попович О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2016 року,
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 509 грн 80 коп.
На обґрунтування позовних вимог банк посилався на те, що 22 жовтня 2013 року ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 27,60 % річних на залишок заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 30 травня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 36 509 грн 80 коп., з яких: заборгованість за кредитом 14 759 грн 31 коп., заборгованість за процентами 18 435 грн 74 коп., пеня та комісія 1 100 грн, штраф (фіксована частина) 500 грн, штраф (процентна складова) 1 714 грн 75 коп., банк просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22 жовтня 2013 року, що станом на 30 травня 2016 року становило 36 509 грн 80 коп., з яких: заборгованість за кредитом 14 759 грн 31 коп., заборгованість за процентами 18 435 грн 74 коп., пеня та комісія 1 100 грн, штраф (фіксована частина) 500 грн, штраф (процентна складова) 1 714 грн 75 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2016 року скасовано в частині стягнення штрафу (фіксована частина) 500 грн та штрафу (процентна складова) 1 714 грн 75 коп., та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення штрафів; змінено рішення в частині загального розміру заборгованості, визначивши її в сумі 34 295 грн 05 коп.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині залишення рішення суду першої інстанції без змін та ухвалити нове рішення по суті справи.
Таким чином рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються ОСОБА_4 тільки в частині задоволення позовних вимог банку, а тому в іншій частині судом касаційної інстанції на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитом, процентами, пені та комісії, який на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, що їх регулюють, врахував Умови та правила надання банківських послуг, та виходив з того, що відповідачка отримала кредитні картки за кредитним договором від 22 жовтня 2013 року з терміном дії по квітень 2016 року, а 07 квітня 2014 року - з терміном дії по січень 2018 року, що підтверджується довідкою банку (а. с. 103) та витягом з програмного комплексу «Промінь» (а. с. 104-105), проте порушила умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, здійснивши останній платіж 09 червня 2015 року, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої підтверджується наданими позивачем доказами та не спростований відповідачем, у зв'язку із чим суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитом, процентами, пені та комісії з ОСОБА_4
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом, процентами, пені та комісії у загальному розмірі 34 295 грн 05 коп., залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
І.М. Завгородня
О.В. Попович