Ухвала
іменем україни
22 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
КоротунаВ.М., ЗавгородньоїІ.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - голова Ради директорів публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Попова Олена Юріївна, про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2016 року,
У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), третя особа - голова Ради директорів ПАТ «Дельта Банк» ПоповаО.Ю., про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно з наказом від 03 березня 2014 року № 316-к/ТР його було звільнено за власним бажанням, однак при звільненні йому не повністю була виплачена заробітна плата, премія за результатами роботи з дефолтами за лютий 2014 рік у розмірі 490 грн 28 коп., внаслідок чого порушено його права на оплату праці.
Враховуючи викладене, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, позивач просив суд стягнути на його користь з ПАТ «Дельта Банк» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 5 558 грн 98 коп.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2016 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 5 558 грн 98 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки заробітна плата ОСОБА_4 складається з посадового окладу у розмірі 1 218 грн (основна заробітна плата) та додаткової заробітної плати у вигляді щомісячної надбавки до посадового окладу за ефективність раці у розмірі 5 904 грн 91 коп. і щомісячної премії з результатами роботи з дефолтами, проте у день звільнення позивача йому було перераховано лише заробітну плату за відпрацьований час у березні 2014 року у розмірі 60 грн 90 коп. (основна заробітна плата), та компенсацію за невикористану відпустку за 7 днів у розмірі 1 718 грн 15 коп.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України це рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Коротун
І.М.Завгородня
Т.О.Писана