Ухвала
21 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії про скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2015 року, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року,
У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом та, з урахуванням його уточнень, просила: визнати, що рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська суду від 27 грудня 2005 року по цивільній справі № 2-173/05 не виконано до теперішнього часу; переглянути рішення суду від 27 грудня 2005 року; відмінити накази від 04 жовтня
2006 року № 348 та від 10 липня 2009 року № 205-к; поновити її на посаді інженера з метрології ЦЕЗ № 9 Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком») м. Новомосковськ згідно наказу від 31 серпня 2001 року №222/ВК на 1 одиницю з виплатою заробітної плати за вимушений прогул; зобов'язати відповідача надати до пенсійного фонду в м. Новомосковську скориговані дані з
26 вересня 2002 року щомісячно за кожний рік та по теперішній час; зобов'язати пенсійний фонд в м. Новомосковську прийняти скориговані дані і провести перерахунок пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішеннямКіровського районного суду м. Дніпропетровськавід 27 грудня 2005 року було поновлено її на посаді інженера-метролога ЦЕЗ №9 м. Новомосковськ Дніпропетровської області у ВАТ «Укртелеком» - 0,9 одиниці. На підставі наказів відповідача від 04 жовтня 2006 року № 348, від 04 жовтня 2006 року №568 та від 05 жовтня 2006 року №580 її було поновлено на посаді з обсягом робіт 0,9 одиниці.
Вказувала, що з вказаними наказами її до теперішнього часу не ознайомили. Наказу від 04 жовтня 2006 року № 348 в рішенні суду не зазначено, на відміну від наказу від 31 серпня 2001 року №222/ВК з обсягом робіт 1 одиниця. Згоди на переведення з обсягом роботи на 0,3 одиниці вона не надавала, згоди на її звільнення з посади інженера з обсягом робіт 1 одиниця профспілковим органом надано не було. В зв'язку з цим, посилаючись на те, що її попередні позовні вимоги не виконано звернулась до суду із даним позовом.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від
12 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від
12 травня 2015 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії про скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у справі в цій частині закрито.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким виправити помилку у рішенні Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 27 грудня 2005 року згідно додаткових рішень, поновити її на посаді з обсягом робіт 1 одиниця з виплатою зарплати та її різниці.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних у кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до положень ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні, позову, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та заявленими з пропуском строку звернення до суду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії та закриваючи провадження у цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від
27 грудня 2005 року та рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2010 року розглянуто вимоги
ОСОБА_4 про поновлення її на посаді інженера метролога, відміни наказу від 10 липня 2009 року № 205-к та зобов'язання ПАТ «Укртелеком» виплатити зарплату за вимушений прогул і лікарняні.
Даний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2005 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ВАТ «Укртелеком» про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення різниці в заробітній платі. Відмінено накази Дніпропетровської дирекції ВАТ «Укртелеком» від 10 травня
2002 року №180 «Про вдосконалення розподілу функцій», від 25 липня
2002 року №317 «Про приведення у відповідність з обсягами робіт і затвердження штатним розкладом одиниці інженера-метролога ЦЕЗ №9
(м. Новомосковськ)», від 25 вересня 2002 року №439 «Про введення в дію затвердженої 0,3 одиниці посади інженера-метролога ЦЕЗ №9 Дніпропетровської дирекції ВАТ «Укртелеком», від 20 грудня 2004 року №507 «Про перевід ОСОБА_4 на посаду інженера-метролога №9
м. Павлоград з робочим місцем в ЦЕЗ №24 м. Новомосковськ». Поновлено ОСОБА_4 на посаді інженера-метролога ЦЕЗ №9 м. Новомосковськ Дніпропетровської області у ВАТ «Укртелеком» - 0,9 одиниці. Стягнуто із ДФ ВАТ «Укртелеком» на користь ОСОБА_4 різницю в заробітній платі в розмірі 24 451 грн 49 коп. Зазначене рішення виконано в частині поновлення
ОСОБА_4 на роботі.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додатково рішення щодо поновлення її на посаді інженера-метролога центру електрозв'язку № 9 цех електрозв'язку № 24 м. Новомосковська Дніпропетровської дирекції
ВАТ «Укртелеком з обсягом робіт 1 одиниця відмовлено.
Крім того, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ВАТ «Укртелеком» про скасування наказу від
10 липня 2009 року № 205-к про звільнення гайдар Г.М. за п. 1 ст. 36 КЗпП України, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи зазначене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що оскільки рішенням Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 27 грудня 2005 року та рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2010 року розглянуто вимоги ОСОБА_4 про поновлення її на посаді інженера метролога, відміни наказу від 10 липня 2009 року № 205-к та зобов'язання ПАТ «Укртелеком» виплатити зарплату за вимушений прогул і лікарняні, провадження у даній справі в частині вирішення зазначених вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Крім того, колегія судів погоджується із висновками попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 з підстав їх необґрунтованості.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_4 у касаційній скарзі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій, при їх дослідженні і встановленні судами було дотримано норми матеріального і процесуального права.
Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від
12 травня 2015 року в незміненій частині після апеляційного перегляду та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня
2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Попович
І.М.Завгородня
В.М. Коротун