21 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гримич М.К., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_7, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 липня 2016 року,
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_8,
яка згідно довіреності від 25 липня 2013 року уповноважила
ОСОБА_4 керувати вказаною квартирою, а також зареєструвати на її ім'я право власності на нежитлові приміщення, що відносяться до вказаної квартири, у Реєстраційній службі Мукачівського міськрайонного управління юстиції.
Вказувала, що на сьогоднішній день ОСОБА_8 є єдиним та законним власником підвальних приміщень, позначених цифрами «іі» та «ІІІ», на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2012 року.
Позивач також вказує на те, що з боку відповідачів
ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та членів їх сімей створюються значні перешкоди у здійсненні права власності на нежитлові підвальні приміщення, що знаходяться в буд. АДРЕСА_1. Крім того, їх діями завдана значна матеріальна та моральна шкода, оскільки відповідачі самовільно проникають у нежитлові підвальні приміщення, використовують їх на власний розсуд та перешкоджають доступу до них законному власнику. Відповідачі також незаконно, з порушенням всіх норм, встановлених законом, встановили опалювальні газові труби біля квартири АДРЕСА_1.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила зобов'язати відповідачів усунути порушення права володіння та користування нежитловими підвальними приміщеннями, що знаходиться у будинку
АДРЕСА_1 та позначені буквами і цифрами «іі» та «ІІІ» на плані, шляхом розібрання цегли, що перекрила вхідні двері вказаних підвальних приміщень, демонтувати газові труби, які встановлені відповідачами та проходять вздовж стіни даного будинку.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12 липня 2016 року,
у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що нежитлові підвальні приміщення є спільною сумісною власністю мешканців будинку АДРЕСА_1 і порядок користування ними не встановлено. Доказів на підтвердження порушення прав позивача на користування вказаними приміщеннями з боку відповідача матеріали справи не містять.
Крім того, позивачем не доведено, що вона є власником спірних приміщень, оскільки рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2012 року скасоване рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2016 року.
З огляду на вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтовано висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_7, відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич
В.С.Висоцька
І.М.Фаловська