10 листопада 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ХоптиС.Ф., Журавель В.І., Закропивного О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору фінансового лізингу недійсним за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на заочне рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 3 серпня 2016 року,
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 26 жовтня 2015 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (далі - ТОВ «ЛК «Ваш Авто») було укладено договір фінансового лізингу, предметом якого був трактор «Беларус-МТЗ 892». Перед підписанням цього договору він написав заяву із зазначенням бажаного транспортного засобу за ціною, яка його влаштовує, а саме 155 тис. грн та отримав рахунок на оплату адміністративного платежу у розмірі 50 тис. грн та 600 грн за послуги банку. Працівником товариства було роз'яснено, що спочатку солід сплатити передплату, після чого з ним буде укладено договір фінансового лізингу і протягом декількох днів йому буде передано в користування предмет лізингу. Рахунок на 50 тис. грн та 600 грн він оплатив того ж дня, після чого підписав договір фінансового лізингу та додатки до нього. Після підписання договору він виявив, що ціна в договорі вказана в доларах США та є більшою, ніж він зазначав у заяві. Йому було роз'яснено, що трактор є акційною моделлю, і в договорі повинна зазначатись більшою, ніж ціна в його заяві, додаток до договору він отримає разом з трактором через декілька днів. Оскільки трактор йому доставлено не було, він звернувся до відповідача і дізнався, що трактора за ціною 155 тис. грн немає, а є лише за ціною, вказаною в договорі. Також йому було запропоновано у разі незгоди розрити договір фінансового лізингу. Вважав, що під час попередніх переговорів представником відповідача його ведемо в оману щодо умов виконання договірних зобов'язань. Після підписання і вивчення змісту договору він зрозумів, що сплачені кошти не підлягають поверненню, договір не передбачає можливості розірвання його з ініціативи лізингоодержувача, що є несправедливим та порушує його права, як споживача.
Ураховуючи наведене, позивач просив визнати договір фінансового лізингу від 26 жовтня 2015 року недійсним, стягнути на його користь з відповідача отримані ним безпідставно отримані кошти у розмірі 50 тис. грн, комісію банку у розмірі 600 грн.
Заочним рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано договір фінансового лізингу, укладений 26 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ТОВ «ЛК «Ваш Авто» недійсним з моменту укладення. Стягнуто з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на користь ОСОБА_4 безпідставно здобуте майно, а саме: грошові кошти у розмірі 50 тис. грн, комісію банку у розмірі 600 грн, а також судові витрати у розмірі 993 грн 20 коп., а усього стягнуто 51 593 грн 20 коп.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 3 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано договір фінансового лізингу від 26 жовтня 2015 року з додатками, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «ЛК «Ваш Авто» недійсним. Стягнуто з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на користь ОСОБА_4 50 тис. грн, судовий збір у розмірі 987 грн 20 коп. У решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «ЛК «Ваш Авто», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Частково задовольняючи позов, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно виходив із того, що підписуючи договір фінансового лізингу, сторони не погодили усіх істотних умов та крім того, цей договір містить такі умови, як: надання можливості відповідачу не повертати кошти на оплату, здійснені позивачем, установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав можливості ознайомитися перед укладенням договору щодо ціни предмету лізингу; надання відповідачу можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. Такі умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України) та призводять до істотного дисбалансу договірних права та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві. Отже, такі умови договору є несправедливими у розумінні ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захисту прав споживачів».
Такий висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 8 червня 2016 року № 6-330цс16, яка відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.
Також апеляційний суд вірно виходив із того, що за своєю правовою природою договір фінансового лізингу, укладений між сторонами, є змішаним та містить елементи договору купівлі-продажу транспортного засобу та договору оренди (найму), який відповідно до ст. 799 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню, як укладений за участю фізичної особи. Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України цей договір є нікчемним, оскільки сторонами не додержано вимоги закону про його нотаріальне посвідчення.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» відхилити.
Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 3 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
В.І.Журавель
О.В.Закропивний