14 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Хопти С.Ф., Закропивного О.В., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «СОВР-1», третя особа - ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 7 червня 2016 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 1/3 частини квартири у будинку № АДРЕСА_1. У 1998 року вона зверталась до житлово-будівельного кооперативу № 15 про продаж приміщення колясочної площею 15,30 кв. м, яке знаходиться у IV під'їзді вказаного будинку. Мешканцями будинку було вирішено продати дане приміщення та у 1999 році вона сплатила у рахунок вартості приміщення кошти в сумі 3 500 грн. Вважала, що між сторонами було фактично укладено договір купівлі-продажу приміщення, що є підставою виникнення у неї права власності.
З урахуванням зазначеного просила визнати за нею право власності на приміщення колясочної площею 15,30 кв. м, у IV під'їзді будинку № АДРЕСА_1.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 7 червня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі доказів, доданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що позивачем не доведено, що між нею та відповідачем у встановленому законом порядку було укладено угоду купівлі-продажу приміщення колясочної з визначеними законом, а саме ст. 228 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору, зокрема ціною продажу, з подальшою реєстрацією такого договору покупцем у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, що передбачено ст. ст. 226, 227 ЦК УРСР. Отже відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на це приміщення і, як наслідок, набуття нею права власності на це нерухоме майно.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 7 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
О.В.Закропивний
С.П.Штелик