1 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ХоптиС.Ф., Журавель В.І., Закропивного О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглехімічна лабораторія» про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглехімічна Лабораторія» на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2016 року,
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю «Вуглехімічна лабораторія» (далі - ТОВ «Вуглехімічна лабораторія») з 1 січня 2008 року до 25 лютого 2012 року на посаді пробовідбірника «Шахта Павлоградська», з 25 лютого 2012 року по 30 червня 2015 року на посаді пробовідбірника контрольно-випробувальної дільниці «Шахта Самарська».
30 червня 2015 року на підставі наказу № 298-к її було звільнено з посади пробовідбірника контрольно-випробувальної дільниці «шахта Самарська» за ч. 1 п. 2 ст. 40 КЗпП України, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню роботи.
Позивачка зазначала, що звільнення з підстав, зазначених у пп. 1, 2, 6 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, такої письмової згоди відповідачем їй не було запропоновано, тобто не була запропонована інша посада. Відповідачем не було направлено її на позачерговий медичний огляд, не було проведено атестації робочого місця, в результаті чого не встановлено шкідливість умов праці, які б в подальшому вплинули на її стан здоров'я, який був встановлений відповідним медичним висновком та відповідними рекомендаціями лікарів. Рішення про її звільнення приймалося без засідання профспілкового комітету ТОВ «Вуглехімічна лабораторія», тобто з порушенням чинного законодавства про охорону праці. Також не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності, крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП України. В період з 27 червня 2015 року по 7 липня 2015 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ «Тернівська центральна міська лікарня».
З урахуванням зазначеного позивачка просила поновити строк для звернення до суду з позовом, зобов'язати TOB «Вуглехімічна лабораторія» скасувати наказ від 30 червня 2015 року № 298-к про її звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та поновити її на посаді пробовідбірника контрольно-випробувальної дільниці «Шахта Самарська», стягнути з ТОВ «Вуглехімічна лабораторія» заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобов'язано ТОВ «Вуглехімічна лабораторія» скасувати наказ від 30 червня 2015 року № 298-к про звільнення ОСОБА_4 на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Вуглехімічна лабораторія» на користь УДКСУ у м. Тернівка Дніпропетровської області судовий збір у сумі 551 грн 20 коп.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2016 року рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди скасовано і ухвалено в цій частині нове рішенням. Позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_4 на посаді пробовідбірника контрольно-випробувальної дільниці «Шахта Самарська» ТОВ «Вуглехімічна лабораторія».
Стягнуто з ТОВ «Вуглехімічна лабораторія» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 200 грн.
Рішення суду в частині визначення розміру судових витрат скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ТОВ «Вуглехімічна лабораторія» у дохід держави судовий збір у сумі 1 102 грн 40 коп.
У касаційній скарзі ТОВ «Вуглехімічна Лабораторія», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати ТОВ «Вуглехімічна Лабораторія» скасувати наказ від 30 червня 2015 року № 298-к про звільнення ОСОБА_4 та перенести дату її звільнення на 8 липня 2015 року, коли згідно лікарняного від 7 липня 2016 року вона повинна була стати до роботи.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Зобов'язуючи ТОВ «Вуглехімічна лабораторія» скасувати наказ від 30 червня 2015 року № 298-к про звільнення ОСОБА_4 на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що звільнення позивачки на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відбулось з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивача було звільнено під час перебування її на лікарняному, тобто в період тимчасової непрацездатності (ч. 3 ст. 40 КЗпП України).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач половинна бути поновлена на роботі відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України, оскільки її було звільнено без законних підстав, у період тимчасової непрацездатності. Також суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що порушення трудових прав позивачки завдало о їй моральних страждань, тому вона має право на відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглехімічна Лабораторія» відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року в нескасованій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
В.І.Журавель
О.В.Закропивний