26 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Журавель В.І., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом фермерського господарства «ОСОБА_4» до прокуратури Львівської області та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою фермерського господарства «ОСОБА_4» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2016 року,
У грудні 2015 року фермерське господарство «ОСОБА_4» (далі - ФГ «ОСОБА_4»)звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що прокуратурою Львівської області порушено його права шляхом відмови в реєстрації та внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви про кримінальне правопорушення. Вказану заяву направлено ним до Генеральної прокуратури України 20 червня 2014 року. У заяві позивач просив відкрити кримінальне провадження відносно судді Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_5, який, на його думку, серед іншого, порушив вимоги щодо неупередженості розгляду заяви, шляхом внесення в офіційні документи завідомо неправдивої інформації, постановивши по справі № 2а-158/08 завідомо неправосудну ухвалу 20 травня 2014 року. Просив також визнати ФГ «ОСОБА_4» потерпілою стороною у зазначеному кримінальному провадженні. Листом від 26 червня 2014 року Генеральна прокуратура України скерувала заяву позивача заступнику прокурора Львівської області з пропозицією розглянути її відповідно до чинного законодавства та про результати розгляду повідомити заявника. В подальшому листом від 2 липня 2014 року виконуючий обов'язки начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Львівської області Р. Балян скерував дану заяву прокурору м. Львова для організації розгляду. Вважає, що дії виконуючого обов'язки начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Львівської області Р. Балян при розгляді заяви є протиправними, оскільки, на його думку, заяву розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», а також порушено вимоги ст. ст. 55, 56, 214 КПК України та позбавлено позивача прав, гарантованих ст. 40 Конституції України. Зазначає, що даними діями відповідача йому спричинено моральні страждання, які полягають у приниженні честі, гідності, ділової репутації та моральних переживаннях. Просив суд стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України в користь позивача кошти в сумі 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій посадових осіб прокуратури Львівської області. За таких обставин, просив задовольнити позов.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ФГ «ОСОБА_4» просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Відповідно до п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням положень ст. 23, ч. 6 ст. 1176 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, прокуратури і суду», дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Судами установлено, що на заяву ОСОБА_4, як представника ФГ «ОСОБА_4», від 20 червня 2014 року прокурором Залізничного району м. Львова надано відповідь листом від 14 липня 2014 року та роз'яснено позивачу про відсутність підстав для внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Оскільки у заяві ОСОБА_4, як представника ФГ «ОСОБА_4», висловлюється непогодження із судовим рішенням, що відповідно до ст. 94 КПК України не може бути підставою для проведення перевірки у кримінально-процесуальному порядку, тому суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу фермерського господарства «ОСОБА_4» відхилити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
В.І. Журавель
С.П. Штелик