іменем україни
29 грудня 2016рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Кафідової О.В., Гримич М.К., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 04 липня 2016 року,
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що 18 грудня 2014 року між нею та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу «Стандарт на три місяці в іноземній валюті», строком до 18 березня 2015 року, а також 28 січня 2015 року між сторонами укладено договір строкового банківського вкладу «Блискуча сімка» в національні валюті, на термін до 28 квітня 2015 року.
Разом з тим у встановлений у договорах термін грошові кошти їй повернуті не були.
Звертала увагу на те, що заочним рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 травня 2015 року та рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2015 року її позов про стягнення з відповідача на її користь суми вкладів з відсотками було задоволено, проте на час звернення до суду з указаним позовом рішення суду відповідачем не виконано.
Посилаючись на наведене, просила стягнути з відповідача на свою користь відсотки за договором від 18 грудня 2014 року в сумі 388 доларів 94 центи США, нараховані за період з 18 березня 2015 року по 28 серпня 2015 року, 3 % річних та штраф за вищевказаний період в сумі 1 958 грн 34 коп. та інфляційні втрати в сумі 22 961 грн 05 коп., а також просила стягнути з відповідача на свою корить відсотки за договором від 28 січня 2015 року в сумі 5 885 грн 59 коп., нараховані за період з 28 квітня 2015 року по 28 серпня 2015 року, 3 % річних в сумі 832 грн 87 коп. та інфляційні втрати в сумі 1 041 грн 42 коп.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 04 липня 2016 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_5 за договором банківського вкладу від 18 грудня 2014 року «Стандарт на три місяці в іноземній валюті» 3 % річних за період з 18 березня 2015 року по 28 серпня 2015 року в сумі 1 958 грн 34 коп. та інфляційні втрати в сумі 22 961 грн 05 коп., а всього - 24 919 грн 39 коп.
Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_5 за договором банківського вкладу від 28 січня 20215 року «Блискуча сімка» 3 % річних за період з 28 квітня 2015 року по 28 серпня 2015 року в сумі 665 грн 21 коп. та інфляційні втрати в сумі 1 041 грн 42 коп., а всього - 1 706 грн 63 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасуватиоскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за вкладами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, правильно виходив з того, що відповідно до Постанови правління Національного Банку України від 17 вересня 2015 року та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 вересня 2015 року в установі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру ліквідації. Таким чином відсотки за користування коштами, нараховані за період з дня закінчення вкладу по 28 серпня 2015 року мають бути виплачені ОСОБА_4 в межах процедури ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 04 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кафідова
М.К. Гримич
О.С. Ткачук