7 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Журавель В.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року,
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 1 лютого 2014 року між нею та публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») укладено кредитний договір № 401580573, за умовами якого їй надано споживчий кредит для оплати товару (металопластикових конструкцій), що був вказаний в специфікації від 1 лютого 2014 року № 401580573у загальній сумі 8 тис. грн шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_5
Оскільки відповідачем не було надано жодної інформації щодо умов кредитування та враховуючи те, що ФОП ОСОБА_5, отримавши відповідну плату, не виготовила металопластикові конструкції, позивач звернулася до відповідача з вимогою про розірвання укладеного кредитного договору, у задоволенні якої їй відмовлено. Таким чином, просила задовольнити позов.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано недійсним кредитний договір від 1 лютого 2014 року № 401580573 укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права тапорушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням положень ст. ст. 203, 215 ЦК України, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Судами установлено, що при укладенні кредитного договору від 1 лютого 2014 року № 401580573 сторонами досягнуто усіх істотних умов договору, а саме: суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; відсоткових ставок; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору.
Звернення позивача до правоохоронних органів щодо шахрайських дій ФОП ОСОБА_5 є свідченням неправомірних дій останньої при укладенні з позивачем договору від 1 лютого 2014 року № ВТ-30_L, а не неправомірності укладення кредитного договору з ПАТ «Альфа-Банк».
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
В.І.Журавель
С.Ф. Хопта