7 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Журавель В.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, за касаційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_6, на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 січня 2016 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 19 квітня 2016 року,
У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 19 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_5 укладено договір на сервісне обслуговування та продовження гарантійних зобов'язань на основі якого, у той же день, сервісною службою у її квартирі встановлено систему водоочистки НОМЕР_4, загальною вартістю з установкою 1 950 грн. Обладнання по причині технічного дефекту почало протікати, внаслідок чого було затоплено квартиру нижнього поверху НОМЕР_1. 23 вересня 2014 року прибув майстер сервісної служби і виконав відповідні ремонтні послуги, після чого система водоочищення почала працювати у нормальному стані.
У ніч з 23 на 24 вересня 2014 року близько 02:30 год. на обладнанні знову утворилось протікання води, внаслідок чого було затоплено її квартиру та квартири № НОМЕР_3 та НОМЕР_1. Після чого складено акти про затоплення квартири НОМЕР_1 від 24 вересня 2014 року та квартири НОМЕР_2 від 24 вересня 2014 року, де встановлено факт затоплення та пошкодження майна. У акті про затоплення квартири НОМЕР_2 вказано, що комісією встановлено причину затоплення квартир НОМЕР_2, НОМЕР_1 та НОМЕР_3, а саме: протікання води на системі водоочищення НОМЕР_4.
Позивач зазначає, що внаслідок протікання водоочищувача, власнику квартири НОМЕР_1 було заподіяно майнову шкоду у розмірі 6 756 грн 46 коп., яку за вимогою власника вона має відшкодувати. В результаті протікання водоочищувача її квартирі завдано збитки покриттю підлоги на суму його вартості в розмірі 2 500 грн та майну, що знаходилось в квартирі на момент затоплення, а саме: 2 килими, підставка для взуття, загальною вартістю 1 800 грн.
Також позивачу ОСОБА_4 завдано моральної шкоди, яка виразилася у психологічному навантаженні та душевних стражданнях, спричинених збитками її квартири, знищенням майна та грошовими вимогами сусідів, що спричинено поломкою водоочищувача. У позивача підвищився тиск і почалися головні болі, в результаті чого ОСОБА_4 знаходилася під наглядом лікаря. Оскільки відповідачем ФОП ОСОБА_5 не було здійснено жодних відшкодувань, ОСОБА_4 змушена була звернулася до суду з даним позовом та просила стягнути з ФОП ОСОБА_5 шкоду завдану її майну в розмірі 4 300 грн; вартість системи водоочищення та установки в розмірі 1 950 грн. Зобов'язати відповідача відшкодувати збитки, які заподіяні затопленням квартири НОМЕР_1 у розмірі 6 756 грн 46 коп. Компенсувати їй моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн та стягнути з відповідача судові витрати.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 січня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, сплачені відповідно до договору від 19 вересня 2014 року № 315 кошти в сумі 1 950 грн, шкоду, завдану залиттям квартири в сумі 4 300 грн та моральну шкоду в сумі 2 тис. грн, а всього 8 250 грн. В частині стягнення збитків, заподіяних затопленням квартири НОМЕР_1 у розмірі 6 756 грн 46 коп. відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19 квітня 2016 року заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 січня 2016 року змінено, скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири в сумі 4 300 грн та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ФОП ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири в сумі 4 300 грн.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням положень ст. ст. 1167, 1192 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову.
Судами установлено, що 19 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір № 315 на сервісне обслуговування та продовження гарантійних зобов'язань, на підставі якого встановлено у квартирі позивача систему водоочистки НОМЕР_4. По причині технічного дефекту обладнання почало протікати, внаслідок чого затоплено квартиру позивача. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_4 24 вересня 2014 року направила заяву на адресу відповідача про відмову від установки відповідного фільтра та повернення коштів, однак вимоги задоволені не були. Відповідно до п. 4.2 укладеного договору при порушенні «Виконавцем» порядку усунення виникаючих несправностей, передбаченого в п.п. 1.2, 1.4 цього договору, «Замовник» має право в будь-який час протягом трьохмісячного терміну після порушення, без попередньго повідомлення в односторонньому порядку розірвати цей договір. Таким чином, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення коштів у розмірі 1 950 грн.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_6, відхилити.
Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 січня 2016 року в не скасованій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Черкаської області від 19 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
В.І.Журавель
С.Ф. Хопта
