10.01.2017 року Справа № 904/10736/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Чус О.В., Чимбар Л.О.
При секретарі Логвіненко І.Г.
Представники сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.05.2016 р., ;
представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ( поштове повідомлення а.с.104)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року у справі № 904/10736/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровськоїобласної ради (м. Дніпро)
про стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення умов договору купівлі-продажу природного газу № 918/14-КП-4 від 29.01.2014 у загальному розмірі 34 399 грн. 10 коп.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року (суддя Фещенко Ю.В.) припинено провадження у справі № 904/10736/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення умов договору купівлі-продажу природного газу № 918/14-КП-4 від 29.01.2014 у загальному розмірі 34 399 грн. 10 коп.
Повернуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судовий збір у сумі 1 378 грн. 00 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 4003889 від 18.05.2016, оригінал якого повернуто Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Не погодившись із ухвалою господарського суду, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Скаржник посилається на те, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального права, Закону України «"Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" ( далі Закон), статей 598-599 Цивільного кодексу України, та процесуального права статей 4,43 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню в цій частині.
Апелянт вважає, що виходячи з положень Закону , учасниками процедури врегулювання заборгованості ( що включає у себе у тому числі і списання заборгованості) є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру. Оскільки на даний час реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не сформований Кабінетом Міністрів України, а відтак відповідач не включений до реєстру, списання заборгованості є неправомірним, а припинення провадження у справі № 904/10736/16 незаконним.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 грудня2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року у справі № 904/10736/16прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Чус О.В., Чимбар Л.О., розгляд справи призначений у судове засідання на 10 січня 2017року.
У відзиві на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року у справі № 904/10736/16 залишити без змін.
Представник позивача в судове засідання не з'явились, проте про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( поштове повідомлення а.с. 104).
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, з аналізу вищенаведених норм випливає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений належним чином, а на думку колегії суддів, неявка його у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 січня 2014року між публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради ( покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 918/14-КП-4 (далі - договір, а.с.15-20), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (пункти 1.1. та 1.2. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору продавець передає покупцю в період з 01 лютого 2014року по 31 грудня2014року газ обсягом до 232,797 тисяч куб.м. в тому числі по місяцях кварталів, згідно графіку передбаченого договором.
У розділі 11 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2014року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.
У відповідності до пункту 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
На виконання умов договору позивачем у період з січня 2014 року по грудень 2014 року було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 94,542 тис. куб. м. на загальну суму 513 871 грн. 54 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: актом приймання-передачі природного газу від 31 січня 2014 року на суму 82 105 грн. 42 коп. (а.с. 27); актом приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2014 року на суму 65 116 грн. 80 коп. (а.с. 28); актом приймання-передачі природного газу від 31 березня2014 року на суму 36 719 грн. 35 коп. (а.с. 29); актом приймання-передачі природного газу від 30 квітня2014року на суму 22 791 грн. 66 коп. (а.с. 30); актом приймання-передачі природного газу від 31 травня2014року на суму 533 грн. 91 коп. (а.с. 31); актом приймання-передачі природного газу від 31 жовтня2014 року на суму 20 056 грн. 61 коп. (а.с. 32); актом приймання-передачі природного газу від 31 листопада 2014року на суму 76 948 грн. 30 коп. (а.с. 33); актом приймання-передачі природного газу від 31 грудня2014 року на суму 209 599 грн. 49 коп. (а.с. 34).
В порушення вказаних умов договору, відповідач поставлений у спірний період природний газ оплатив із порушенням визначених у пункті 6.1. договору термінів.
Відповідно до пункту 9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.
Звертаючись до відповідача із позовом про стягнення пені за загальний період прострочення з 15 лютого 2014 року по 13 лютого 2015року в сумі 12 173 грн. 39 коп. , 3% річних за період прострочення з 15 лютого 2014 по 13 лютого 2015 у сумі 1 911 грн. 36 коп., а також інфляційних втрат за період з лютого 2014 року по січень 2015 року у сумі 20 314 грн. 35 коп., позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 184/14-ПР від 13.02.2014 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений в період з січня по грудень 2014 року природний газ у встановлений договором строк.
Припиняючи провадження у справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що предмет спору на даний момент відсутній, оскільки Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який набрав чинності 30.11.2016 року, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Оскільки заборгованість була у повному обсязі погашена відповідачем 13.02.2015 (останній платіж), то право на стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, нараховані на основну заборгованість за спожитий в період з січня по грудень 2014 року природний газ, скасовано під час провадження у справі в силу даного Закону. отже до набрання чинності цим Законом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частинам 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'яза вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
30 листопада 2016року набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до статті 2 вказаного Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, отже до набрання чинності цим Законом.
Наведені вище положення Закону передбачають, що у такому випадку неустойка (пеня), інфляційні та проценти річних не нараховуються.
У даній справі предметом спору є пеня, інфляційні нарахування та 3% річних, нараховані на основну заборгованість за спожитий в період з січня по грудень 2014 року природний газ, вказана заборгованість за який була у повному обсязі погашена відповідачем 13 лютого 2015року (останній платіж).
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016року ( а.с.1-3).
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що, хоча на момент звернення із позовом до суду у позивача було право вимагати у відповідача сплатити пеню, інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасну оплату спожитого у 2014 році природного газу, однак у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" таке право скасовано під час провадження у справі в силу даного Закону.
Оскільки предмет спору на даний момент відсутній, то згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі.
Посилання апелянта на те, що відповідач не включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, який повинен сформувати КАМУ, тому списання заборгованості є неправомірним, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Отже, додаткові умови для списання сум неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання чинності законом, не вимагаються.
Враховуючи наявність правових та фактичних підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, ухвала місцевого господарського суду про припинення провадження у справі підлягає залишенню в силі.
Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"- залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня2016 року у справі №904/10736/16 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 січня 2017 року
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя Л.О.Чимбар
Суддя О.В.Чус