12.01.2017 року Справа № 904/10673/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Дармін М.О., Широбокова Л.П.
При секретарі Логвіненко І.Г.
За участю прокурора прокуратури Дніпропетровської обл. ОСОБА_1, посвідчення № 024234 від 24.01.2014 р.
Представники сторін:
від Дніпропетровської міської ради: ОСОБА_2, довіреність №7/10-2559 від 28.12.2016 р.,;
представники ТОВ "ТУЛС" та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС"
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року у справі № 904/10673/16
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС"
до Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
про усунення перешкод у користуванні власністю
У справі
за позовом Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС"
про витребування майна
за участю:
Третьої особи-1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача- Комунального житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради
Третьої особи-2, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства"
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року у справі № 904/10673/16 ( суддя Юзіков С.Г.) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" було повернуто на підставі п.п. 4,6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області мотивована порушенням позивачем за зустрічним позовом приписів п. п. 4,6 ст. 63 ГПК України щодо подання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, доказів на підтвердження важкого фінансового стану позивача за зустрічним позовом для звільнення його від сплати судового збору, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про надання відстрочки сплати судового збору, доказів направлення даної зустрічної позовної заяви Прокурору та Третім особам, що підтверджується ОСОБА_1 господарського суду №472/16 від 20 грудня 2016року.
Не погодившись з ухвалою товариство з обмеженою відповідальністю “Тулс” (позивач за зустрічним позовом, скаржник ) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на необґрунтованість ухвали місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви, оскільки судом залишені поза увагою доводи позивача викладені в клопотанні про відстрочення сплати судового збору щодо його складного фінансового стану.
Всі ці обставини на думку скаржника, є підставою для скасування ухвали господарського суду дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року по справі № 904/10673/16, а справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 12 січня 2017 року колегією суддів у складі : головуюча суддя - Березкіна О.В.( доповідач), судді: Чус О.В., Широбокова Л.П.
Розпорядженням керівника апарату від 12 січня 2017 року № 68/17 у зв'язку з відпусткою судді Чус О.В., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 904/10673/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Широбокова Л.П.
Представник Прокурора у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на її безпідставність.
У судове засідання представники третіх осіб не з'явилися.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора , дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22 листопада 2016 року Заступник прокурора Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської міської ради звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" про витребування майна, за участю: Третьої особи-1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Відповідача - Комунального житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, Третьої особи-2, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року порушено провадження по справі № 904/10673/16, судове засідання призначено на 21 грудня 2016 року.
20 грудня 2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява до Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" було відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, вказану зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.п.4,6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (а.с.114-117). Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року і стала предметом апеляційного оскарження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаним з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Право відповідача подати зустрічний позов до початку розгляду господарським судом справи по суті передбачене також ч. 5 ст. 22 ГПК України.
За загальними правилами подання позову, визначеними розділом VIII ГПК України, до позовної заяви, зокрема, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закону) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону “Про судовий збір” за подання зустрічних позовних заяв судовий збір справляється на загальних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.
Пунктом 2.2. ч. 2 ст. 4 Закону “Про судовий збір” визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю “Тулс”, звертаючись з зустрічним позовом до господарського суду, не надав до нього доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В прохальній частині зустрічної позовної заяви наведено клопотання про відстрочення ТОВ “Тулс” сплати судового збору за подання зустрічного позову на підставі ст. 8 Закону “Про судовий збір” до ухвалення судового рішення по даній справі.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач у своїй зустрічній позовній заяві посилається на важкий фінансовий стан, що обумовлено світовою фінансовою кризою та складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.
Згідно зі ст. 8 Закону “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі (ч. 1). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті (ч. 2).
Отже, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, наведеною у п. 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України”.
Відтак, зі змісту ст. 8 Закону “Про судовий збір” вбачається, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Позивачем не надало жодного належного та допустимого доказу в підтвердження його майнового стану, які би засвідчував неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору. Обставини щодо світової фінансової кризи та складної економічної ситуації, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні, на які посилався позивач, мають загальний характер та у повній мірі стосуються усіх суб'єктів господарювання, а тому не можуть бути віднесені до обставин, які є підставою для відстрочення оплати судового збору.
Окрім того, позивач за зустрічним позовом просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі, не навівши при цьому жодного доводу, яким чином його фінансовий стан за такий короткий термін зміниться до вказаної дати.
Враховуючи доводи, наведені позивачем в обґрунтування заявленого клопотання, відсутність доказів на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав, визначених ст. 8 Закону “Про судовий збір”, для відстрочення сплати судового збору та, відповідно, правомірно відхилив клопотання позивача за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з п.п. 4,6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів направлення сторонам копії зустрічної позовної заяви.
Оскільки відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не надання доказів направлення даної зустрічної позовної заяви Прокурору та Третім особам, що підтверджується ОСОБА_1 господарського суду №472/16 від 20 грудня 2016року за приписами п.п. 4,6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви, у тому числі і зустрічної, господарський суд першої інстанції обґрунтовано та з дотриманням норм процесуального закону повернув без розгляду зустрічну позовну заяву та додані до неї документи її заявникові.
Апеляційний господарський суд не вбачає порушень прав позивача за зустрічним позовом на звернення до суду, враховуючи, що позивач при подачі зустрічного позову не дотримався вимог процесуального законодавства, окрім того, позивач за зустрічним позовом не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені в резолютивній частині оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами скасування або зміни постановленої судом першої інстанції ухвали, правові підстави задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тулс” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року по справі № 904/10673/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 13 січня 2017 року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя Л.П.Широбокова