13.01.2017 Справа № 904/10990/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016р. у справі №904/10990/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м.Київ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпро
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, м.Дніпро
про визнання права користування майном
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016р. у справі №904/10990/15 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено.
Визнано право Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" користування нежитловим вбудованим приміщенням (16, 8 кв. м.) та частиною даху (26, 2 кв. м.), реєстровий номер 08681844.10.ХЕИИДШ153, загальною площею 43, 0 кв. м., розміщеними за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мукачевська, 190Д, на 5 поверсі та на даху 6-поверхового будинку, що перебуває на балансі 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до 05 серпня 2017 року включно на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.10.2011р. №12/02-4491-ОД.
Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" 4019 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2016р. судом апеляційної інстанції було відхилено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу від 03.11.2016р. №10-11-06135 повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, повторно звернувся з апеляційною скаргою від 03.11.2016р. №10-11-06135, в якій вважає, що судом було неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи. Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016р. у справі №904/10990/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст апеляційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями).
Ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Як вбачається з матеріалів справи ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру 23.12.2015р. становила 1218,00 грн. (МЗП станом на 01.01.2015р.) і була сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №0010231957 від 18.12.2015р.
Отже при поданні цієї апеляційної скарги, відповідач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1339,80 грн. (110 % від 1218,00 грн.).
Як вбачається з доданих до повторно поданої апеляційної скарги документів, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення спору по суті.
Клопотання відповідач обґрунтував тими обставинами, що Регіональне відділення є бюджетною організацією та сплату судового збору здійснює через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Посилається на положення "Про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області" та зазначає, що завдання з управління об'єктами державної власності слід оцінювати, як представлення інтересів з управління об'єктами державної власності суспільства в цілому, захисту майнових інтересів держави, поповнення державного бюджету України від оренди державного майна та від продажу державного майна, а також враховуючи наявність складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності Регіонального відділення, майновий стан Регіонального відділення, як державної установи, недостатність коштів на рахунку на сплату судового збору станом на відповідний період, а тому, на його думку, зазначене є підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Скаржник посилається на те, що відповідно до виписки Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області залишок коштів на рахунку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", по якому здійснюється оплата судового збору, станом на 16.12.2016 р. складає 988,60 грн.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України, як однієї із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (Інформаційний лист Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015р. №484-VIII) від 12.11.2015р. №01-06/2093/15).
Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування витрат на сплату судового збору, оскільки наведене не може бути підставою для звільнення скаржника від обов'язку оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, клопотання Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору (у розмірі 1339,80 грн.) за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
За п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, апеляційний господарський суд вважає за необхідне довести до відома скаржника, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги. У зв'язку з допущеними недоліками при підготовці апеляційної скарги та наявністю підстав для її повернення, питання про вирішення клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку судом не розглядається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відхилити.
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016р. у справі №904/10990/15 повернути без розгляду.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна