Cправа № 563/1464/16-ц
13.01.2017 року
Корецький районний суд Рівненської області
в складі:головуючого судді - Опришка П.З.
секретаря судового засідання - Литвинчук Л.Л.
За участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.
В позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер її чоловік ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Великомежиріцької сільської ради Корецького району, 07 червня 2016 року, актовий запис №26. Також зазначає, що після смерті її чоловіка відкрилася спадщина, яка зокрема складається з житлового будинку АДРЕСА_1
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові. Надала суду копії заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відмову від спадщини. Просила позов задоволити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому відповідач подав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі і просив розглядати справу без участі його представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 17 травня 1985 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб 17.05.1985 року.
ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкодавець, ОСОБА_3 помер, що стверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Великомежиріцької сільської ради Корецького району, 07 червня 2016 року, актовий запис №26.
Згідно довідки Великомежиріцької сільської ради №2177 від 28.10.2016 року ОСОБА_3 на день своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_6 проживав і був зареєстрований у АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_2, 1962 року народження та синами, ОСОБА_5, 1986 року народження і ОСОБА_4, 1990 року народження.
Будинок у АДРЕСА_1 належав спадкодавцю згідно виписки з погосподарської книги №52307 від 10.11.2016 року та технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 22.11.2016 року.
Згідно інформаційної довідки з спадкового реєстру №46369976 від 05 січня 2017 року після смерті ОСОБА_3, 09 листопада 2016 року заведена спадкова справа приватним нотаріусом ОСОБА_7
Разом з тим, 07 грудня 2016 року приватний нотаріус Корецького районного нотаріального округу Степанюк І.В. винесла постанову про відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3у зв'язку з тим, що позивачем не подані документи необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Згідно вказаної постанови від 07 грудня 2016 року в матеріалах спадкової справи наявні заяви інших спадкоємців, синів ОСОБА_3, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відмову від прийняття спадщини та заява ОСОБА_2 про її прийняття.
Згідно наданих в судовому засіданні заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 09 листопада 2016 року вони відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.
Згідно довідки Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» від 05.12 2016 року № 611 вбачається, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 не зареєстровано.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1261 ЦК України спадкоємцем спадкового майна першої черги за законом є позивач.
Позивач спадщину прийняв своєчасно, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином позивач згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України успадкував усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті останнього.
Відповідно до п. 3.1 роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
За таких обставин, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути видано у зв'язку із відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а на підставі поданих позивачем доказів повністю доведено, що будинок АДРЕСА_1 належав спадкодавцю, а тому право власності на спадкове майно може бути визнано судом, що узгоджується із правовою позицією Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ викладеному у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Що стосується розподілу судових витрат у відповідності до ст.88 ЦПК України суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Пунктом 2 ч. 3 постанови № 10 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно ЦПК. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки.
Враховуючи вищевикладені норми, суд доходить висновку, що судовий збір, який сплатила ОСОБА_2 не є збитками, тому витрати по сплаті такого слід покласти на неї, оскільки Сапожинська сільська рада Корецького району Рівненської області є лише формальним відповідачем по даній справі.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 79, 82, 212-215 ЦПК України, ст.ст.392, 1216-1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд -
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на спадкове майно за законом - житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею будинку - 37,4 кв.м., загальною площею - 86,1 кв.м., після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкодавця ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Опришко П.З.
Повний текст рішення виготовлений 13 січня 2017 року.