"04" січня 2017 р.Справа № 921/693/16-г/11
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М. розглянув матеріали справи:
за позовом: Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної адміністрації вул. Князя Острозького. 14, м. Тернопіль
до відповідача: Приватного підприємства "Кромвель" вул. Героїв Євромайдану,4, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль
про cтягнення заборгованості в сумі 57 037, 55 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_2 - начальник відділу правового та кадрового забезпечення Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації;
Відповідача: ОСОБА_3- представника.
Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області: ОСОБА_4- головний спеціаліст юридичного сектору
Суть справи: Департамент агропромислового розвитку Тернопільської обласної адміністрації вул. Князя Острозького. 14, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Кромвель" майдан Мистецтв, 4, м. Тернопіль про cтягнення на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул.Танцорова, 11, м. Тернопіль заборгованості в сумі 57 037, 55 грн.
В обгрунтування позовних вимог, вказує на порушення відповідачем зобов'язань по договору оренди нерухомого майна №1 від 27.01.2000 року в частині погашення орендної плати в сумі 57 037,55 грн., за травень - липень 2016 р. станом на 15.08.2016 року.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08 листопада 2016 року порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 22 листопада 2016 року. Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14037372. Зобов'язано сторони подати в засідання: позивача: Оригінали документів, долучених до позовної заяви /для огляду в судовому засіданні/; відповідача: документально обгрунтований відзив на позовну заяву; третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області до дати розгляду справи надати господарському суду письмові пояснення щодо предмету спору.
22.11.2016 року позивач звернувся до суду з клопотанням №01- 1376/1.2 про уточнення прохальної частини позову по справі, зокрема просить викласти її в наступній редакції " стягнути з Приватного підприємства "Кромвель" площа героїв Євромайдану,4 , м. Тернопіль на користь Державного бюджету України заборгованості за договором оренди нерухомого майна №1 від 27.01.2000 року , що станом на 15.08.2016р. становить 57 037,55 грн.
Відповідач проти позову заперечив. Свою правову позицію виклав у письмовому відзиві (вх.№ 20058) від 22.11.2016р. Зокрема зазначає, що орендна плата за оренду державного майна не може визначатись за домовленістю сторін, а повинна бути визначена у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Таким чином, змінивши 22.07.2013р. умови договору від 27.01.2000р. щодо об'єкту оренди (його обсягу та площі) внаслідок набуття відповідачем права власності на частину об'єкту оренди, вважає що відповідач надалі не мав правових підстав здійснювати оплату за орендоване майно у тому самому розмірі, який оплачував до набуття права власності на частину орендованого майна. З огляду на наведене вважає, що в задоволені заявленого позову слід відмовити.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 10 годин 06 грудня 2016 року.
06 грудня 2016 року на адресу господарського суду Тернопільської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області надійшли письмові пояснення № 10-12-04607 від 02 грудня 2016 року, в яких зазначено, що орендна плата нараховується відповідно до п. 3.1. Договору і складає 3771,63 грн. з врахуванням індексу інфляції. Сторонами не вносились зміни в договір. Також зазначає, що Департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації неодноразово надсилались листи до ПП "Кромвель" про приведення у відповідність та внесення зміни до договору оренди нерухомого майна від 27.01.2000 р. №1, виклавши його у новій редакції згідно висновку про вартість майна проведеної станом на 31.12.2015р., та сплачувати орендну плату згідно Методики розрахунку орендної плати затвердженої КМУ від 04.01.1995 № 789 та розрахунку затвердженого ОСОБА_1 відділенням ФДМУ по Тернопільській області від 13.03.2016р. Однак, зазначає, що ПП "Кромвель " відмовився привести договір у відповідність з чинним законодавством. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В порядку статті 77 ГПК розгляд справи відкладено до 20 грудня 2016 року. В судовому засіданні було оголошено перерву до 27.12.2016р. та 04.01.2017р. відповідно.
19.12.2016р. позивач звернувся до суду з письмовою заявою № 02-1486/1.2 від 19.12.2016 року про збільшення позовних вимог, в якій, посилаючись на проведення відповідачем погашення заборгованості по орендній платі за період 01.05.2016 р. по 31.07.2016р. в сумі 33279,99 грн., просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України за договором оренди нерухомого майна №1 від 27.01.2000 року борг по орендній платі в сумі 38 447,95 грн. в період за серпень - листопад 2016 року та пені -33436,57 грн. за період з 27.01.2000 року по 14.12.2016 року.
Згідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
В даному випадку, заява позивача про стягнення пені та стягнення заборгованості по орендній платі (із зазначенням нового періоду) не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вона містить позовну вимогу - про стягнення пені 33436,57 грн. за період з 27.01.2000 року по 14.12.2016 року та заборгованість по орендній платі - 38 447,95 грн. в період за серпень - листопад 2016 року.
Однак, в позовній заяві позивачем було первісно заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №1 від 27.01.2000 року в сумі 57 037,55 грн. в період за травень - липень 2016 року. Таким чином, суд вважає заяву Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної адміністрації за вимогою про стягнення пені та заборгованості по орендній платі за серпень - листопад 2016 року - заявою про зміну підстави позову.
Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Як вбачається з протоколу судового засідання від 22.11.2016р., суд перейшов до розгляду справи по суті.
В даному випадку заява позивача подана після початку судового розгляду справи по суті.
За таких обставин заява позивача № 02-1486/1.2 від 19.12.2016 року, яка надійшла до суду 19.12.2016 року про стягнення пені 33436,57 грн. за період з 27.01.2000 року по 14.12.2016 року та заборгованість по орендній платі - 38 447,95 грн. за серпень - листопад 2016 року, станом на 15.12.2016 року, залишається без розгляду і приєднується до матеріалів справи, що не позбавляє права позивача на звернення до суду із окремим позовом за вказаними вимогами.
За таких обставин, предметом позову і, відповідно предметом розгляду у справі № 921/693/16-г/11 є позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №1 від 27.01.2000 року в сумі 57 037,55 грн. за травень- липень 2016 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області в судовому засіданні вважає позов обґрунтованим і таким що підлягає до задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, на вимогу суду надав платіжні доручення № 680 від 10.06.2016 року на суму 11 000 грн.; № 681 від 11.07.2016 року на суму 11 000 грн.; № 717 від 04.08.2016 року на суму 11 000 грн.; № 744 від 09.09.2016 року на суму 11 000 грн.; № 775 від 10.10.2016 року на суму 11 000 грн.; № 805 від 10.11.2016 року на суму 11 000 грн.; № 835 від 09.12.2016 року на суму 11 000 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи , судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
27 січня 2000р. між Управлінням агропромислового комплексу Тернопільської облдержадміністрації (Орендодавець) в особі начальника ОСОБА_5, який діє на підставі Положення та ПП "Кромвель" (Орендар), що діє на підставі Статуту та Свідоцтва про державну реєстрацію №1221 від 24.04.1997р., укладено договір оренди нежитлових приміщень №1 (далі Договір), згідно п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державні нежитлові приміщення площею 464.7 кв.м. (200.2 та 264.5 кв.м.), які знаходяться на балансі Орендодавця, вартість яких визначена відповідно до висновків про вартість приміщень, складених станом на 01 вересня 1999р. і становить 126300.00 грн. та 01 липня 1999р. і становить 148500.00 грн.
Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата приміщень визначається на підставі Методики, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 78 і складає 3771,63 грн. за базовий місяць 70% від зазначеної суми перераховується Орендарем Орендодавцеві не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції, а 30 % до держбюджету згідно з рахунками , виставлених Орендодавцем.
Згідно п.3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідно до Методики розрахунку орендної плати, Затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Термін дії договору з 01 січня 2000р. до 01 січня 2007р. строком на сім років та у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (п. 10.1, 10.4 Договору).
Додатковою угодою від 11.03.2003 року сторони внесли зміни в п.3.1 Договору, вказавши, що відповідно до статті 2 Закону України "Про державний бюджет на 2003 рік" орендна плата з 01 січня 2003 року перераховується до Державного бюджету України та орендодавцю у співвідношенні 50% на 50% щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім.
Додатковою угодою від 22.07.2013р. сторони на підставі рішення господарського суду від 16.05.2013 року по справі № 6/71/5022-926/2012 внесли зміни в п.1.1. Розділу 1 Договору №1 від 27.01.2000 р., виклавши його в такій редакції : Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно : частину нежитлового приміщення адміністративної будівлі загальною площею 361,3 кв.м. , реєстровий номер 338866581. ШИВУИЮ039, розміщеного за адресою: вул. Князя Острозького ,14 м. Тернопіль, що перебуває на балансі департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно- правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Питання організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, що перебуває в комунальній власності та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання комунального майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10 квітня 1992 року .
Стаття 19 Закону "Про оренду державного та комунального майна" покладає на орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Предметом даного позову є стягнення заборгованості в сумі 57 037,55 грн. за період травень - липень 2016р.
В обґрунтування позовних вимог, в частині визначення заборгованості в сумі 57037,55грн. позивач посилається на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області №02-14-03068 від 16.08.2016р. та розрахунок заборгованості за період 01.05.2016 р. по 31.07.2016 р.
Разом з тим, згідно листа №02-14-03068 від 16.08.2016р. ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області зазначає, що станом на 15.08.2016 року заборгованість перед державним бюджетом становить 90 317,54 грн. , в тому числі 33 279,99 грн. - орендна плата за травень - липень 2016 р. та 57037,55 грн. - пеня за період 27.01.2000 по 15.08.2016 року.
Заборгованість в розмірі 33 279,99 грн. станом на 15.08.2016р. підтверджена також розрахунком заборгованості по орендній платі за травень - липень 2016 р.
Отже, заборгованість по орендній платі за травень - липень 2016 р. в розмірі 23 757,56 грн. (57037,55 грн. - 33 279,99 грн. ) є безпідставно заявлена, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог в розмірі 33 279,99 грн. по орендній платі за травень - липень 2016 р. суд зазначає.
29.12.2016 р. відповідачем у відзиві на позов та у судовому засіданні зазначено про відсутність заборгованості за травень - липень 2016 р. та долучено до матеріалів справи докази про сплату сум орендної плати, а саме::
платіжне доручення № 680 від 10.06.2016 року на суму 11 000 грн., із призначенням платежу: за оренду держмайна за травень 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., отримувач ГУ ДКСУ у Тернопільській області;
платіжне доручення № 681 від 11.07.2016 року на суму 11 000 грн.; із призначенням платежу: за оренду держмайна за червень 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., отримувач ГУ ДКСУ у Тернопільській області;
платіжне доручення № 717 від 04.08.2016 року на суму 11 000 грн., із призначенням платежу: за оренду держмайна за липень 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., отримувач ГУ ДКСУ у Тернопільській області;
платіжне доручення № 744 від 09.09.2016 року на суму 11 000 грн. із призначенням платежу: за оренду держмайна за серпень 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., отримувач ГУ ДКСУ у Тернопільській області;
платіжне доручення № 775 від 10.10.2016 року на суму 11 000 грн. із призначенням платежу: за оренду держмайна за вересень 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., отримувач ГУ ДКСУ у Тернопільській області;
платіжне доручення № 805 від 10.11.2016 року на суму 11 000 грн. із призначенням платежу: за оренду держмайна за жовтень2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., отримувач ГУ ДКСУ у Тернопільській області;
платіжне доручення № 835 від 09.12.2016 року на суму 11 000 грн. із призначенням платежу: за оренду держмайна за листопад 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., отримувач ГУ ДКСУ у Тернопільській області.
Судом критично оцінюються доводи представника позивача, що оплату по орендній платі, яка вносилась відповідачем, позивачем було зараховано в погашення заборгованості за попередні періоди, відтак на дату звернення з позовом, на думку позивача, за відповідачем рахувалась заборгованість по сплаті орендної плати за травень - липень 2016 р.
Однак, в наданих відповідачем платіжних документах, зокрема, в платіжних дорученнях № 680 від 10.06.2016 року, № 681 від 11.07.2016 року, № 717 від 04.08.2016 року платником Приватним підприємством "Кромвель" чітко зазначено в графі "призначення платежу" - за оренду держмайна за травень 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., за оренду держмайна за червень 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р., за оренду держмайна за липень 2016р. згідно договору № 1 від 27.01.2000р.
Крім того, в судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтвердили про погашення відповідачем заборгованості по орендній платі, в період за травень - липень 2016 р.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, на дату звернення з позовом до господарського суду заборгованість по сплаті орендної плати за травень - липень 2016 р. сплачена відповідачем в повному обсязі, відтак заявлені позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 33,43, 49, 77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
2. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 13 січня 2016 року/ через місцевий господарський суд.
Суддя А.М. Сидорук