про повернення позовної заяви
13.01.2017 Справа № 920/35/17
Суддя господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипостачфонд», м. Суми,
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Сумське міжрайонне відділення «Енергозбут», м. Суми,
про скасування рішення по розгляду акту про порушення, оформлене протоколом № 1 від 28.07.2016,
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
В якості доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем подано фіскальний чек № 00147 від 10.01.2017 та опис вкладення у цінний лист від 10.01.2017. При цьому з опису вбачається, що позивачем відповідачу надіслані не всі додані до позовної заяви документи.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
При цьому суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Національним законодавством України (ст. 56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку прокурора та позивача надіслати сторонам відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок прокурора чи позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З урахуванням викладеного, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з неподанням позивачем доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами.
Позивачу доводиться, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенних порушень.
На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток на адресу позивача: позовна заява (вх. № 84 від 11.01.2017) на 3 аркушах з додатками на 14 аркушах, в тому числі: платіжне доручення № 2 від 10.01.2017 про сплату судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп. на 1 аркуші, фіскальний чек № 00147 від 10.01.2017 на 1 аркуші, опис вкладення у цінний лист від 10.01.2017 на 1 аркуші, заява про забезпечення позову (вх. № 85к від 11.01.2017) на 1 аркуші з додатком на 1 аркуші - платіжне доручення № 3 від 10.01.2017 про сплату судового збору в сумі 800 грн. 00 коп.
Суддя Є.А. Жерьобкіна