ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 січня 2017 року Справа № 913/1301/16
Провадження №14/913/1301/16
За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 32255 грн. 00 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.
при секретарі Дохняк І.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1, №2040 від 25.10.2016;
від відповідача: представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: Публічним акціонерним товариствам «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) заявлена вимога про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі - відповідач) штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні №56813850 згідно накладної №48269112 в розмірі 32255 грн. 00 коп.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №026-81/2 від 06.01.2017 у якому він заперечив проти позовних вимог з тих мотивів, що вагони переважив перед відправленням на своїх вагах. Вага вантажу була вказана вірно. Також відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій і відстрочення виконання рішення до 28.02.2017.
Розглянувши матеріали справи, суд
Відповідачем у травні 2016 року згідно з накладною №48269112 зі станції Комунарськ Донецької залізниці на станцію Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці було відправлено вагон №56813850 з вантажем - кокс доменний.
На проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол 28.05.2016 здійснено контрольне переважування зазначеного вагону.
Під час переважування було виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
Так, у накладній №48269112 у вагоні №56813850 маса вантажу зазначена 49450 кг, тоді як при переважуванні фактична маса склала 44750 кг, що на 4700 кг менше, ніж вказано у накладній.
За цим фактом складено комерційний акт НА № 001394/219/11 від 28.05.16.
Пунктом 5.5. розділу 4 Правил перевезення вантажів встановлено, що якщо під час перевезення або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно до ст. 122 Статуту залізниць України.
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній.
Згідно ст. 122 Статуту за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код, адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 цього статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
У відповідності з вимогами ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення, а саме 32255 грн.00 коп.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даної суми штрафу за невірне зазначення маси вантажу.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Законом України «Про залізничний транспорт», статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Так, на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол 28.05.2016 здійснено контрольне переважування зазначеного вагону.
Під час переважування було виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
Так, у накладній №48269112 у вагоні №56813850 маса вантажу зазначена 49450 кг, тоді як при переважуванні фактична маса склала 44750 кг, що на 4700 кг менше, ніж вказано у накладній.
За цим фактом складено комерційний акт НА №001394/219/11 від 28.05.2016.
Пунктом 5.5. розділу 4 Правил перевезення вантажів встановлено, що якщо під час перевезення або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно до ст. 122 Статуту залізниць України. Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код, адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 цього статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
У відповідності з вимогами ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення, а саме а саме 32255 грн. 00 коп.
Для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.
Відповідач не надав доказів відсутності вини у невірному зазначенні ваги вантажу.
За таких підстав позов є обґрунтованим, але суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити суму штрафних санкцій до 25804 грн. 00 коп. з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
На день розгляду справи відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
Так, основні виробничі фонди Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» розташовані у місті Алчевську Луганської області - на території зони проведення антитерористичної операції. Численні аварійні скорочення енергопостачання та зупинки в періоди збоїв в енергопостачанні, приводять до простоїв печей з наступними роздмухуванням, що в свою чергу вимагає завантаження додаткової сировини, енергоресурсів, газоподібного і твердого палива, тобто веде до їх перевитрат, що є дуже критичним при недоліку залізорудної сировини і палива на складах комбінату.
Факт аварійних зупинок у зв'язку з нестабільним і недостатнім для роботи енергопостачання комбінату підтверджується, зокрема, актами: №1 від 21.01.2015, №14/9 від 01.09.2015, №15/9 від 01.09.2015, №2/2 від 11.01.2016, №4/3 від 21.01.2016, №19/7 від 12.04.2016, №20/8 від 10.04.2016, №18/6 від 12.04.2016, №27/11 від 26.05.2016, №13 від 06.06.2016, №31/14 від 07.06.2016, №36/16 від 22.07.2016, №35/15 від 28.07.2016.
За перші дев'ять місяців 2016 року відповідач має збитки на суму 6 582 750 тис. грн., що підтверджується даними звіту про фінансові результати за формою №2, відповідач також має заборгованість з оплати праці, яка становить 41658 тис. грн., що підтверджується даними звіту про фінансові результати за формою №2.
Через політичну ситуацію в регіоні відповідач опинився у скрутному фінансовому становищі, але намагається відновити виробничу діяльність та найближчим часом отримати кошти, необхідні для погашення заборгованості перед контрагентами.
Тому суд дійшов висновку, що відповідачем надано докази винятковості випадку для застосування наведених норм права. Відповідно, накладення штрафу на відповідача у розмірі, вказаному позивачем, призведе до поглиблення фінансових проблем підприємства, в тому числі й можливого накладення арешту на рахунки відповідача, що в свою чергу, вкрай ускладнить виконання рішення суду у справі.
Що стосується клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 28.02.2017, то відповідач не надав доказів, яким чином може змінитись його становище до вказаної дати враховуючи такий незначний проміжок часу, яким чином зміниться можливість виконувати рішення суду, а тому клопотання про відстрочення виконання рішення суду відхиляється.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача, оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.
З урахуванням викладеного, керуючись п.3, п.6 ст. 83, ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення 32255 грн. 00 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20 «А», ідентифікаційний код 05441447 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237 штраф в сумі 25804 грн. 00 коп., витрати на сплачений судовий збір 1378 грн. 00 коп. Наказ видати.
3. В решті позову відмовити.
У судовому засіданні 10.01.2017 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення 13 січня 2017 року.
Суддя Є.А.Лісовицький