10.01.2017 р. Справа№ 914/1570/16
За скаргою: Львівського національного аграрного університету на дії Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, м. Жовква,
про: визнання незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області у виконавчому провадженні №52411118 від 03.10.2016 р. та зобов'язання вчинити дії у виконавчому провадженні№52411118,
у справі №914/1570/16
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Буськ, Львівська обл.,
до відповідача: Львівського національного аграрного університету, м. Дубляни, Львівська обл.,
про: стягнення 31 916,54 грн.
Суддя М. Синчук
при секретарі Х.Карась
За участю представників:
скаржника (відповідач): Антонів Н.С. - довіреність №1 від 04.01.2016 р;
позивача: не з'явився.
відділу ДВС: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Львівського національного аграрного університету на дії Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про визнання незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області у виконавчому провадженні №52411118 від 03.10.2016 р. та зобов'язання вчинити дії у виконавчому провадженні№52411118 у справі №914/1570/16.
Ухвалою суду від 08.11.2016 р. скаргу прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 28.11.2016 р. Рух скарги відображено у попередніх ухвалах суду.
В судове засідання 10.01.2017 р. представник скаржника (боржник) зявився. Через канцелярію суду 10.01.2017 р. від представника скаржника подав клопотання про долучення до матеріалів справи Довідку №01-32-09-2 від 05.01.2017 р. та копію платіжного доручення №2204 від 27.10.2016 р.
В судове засідання 10.01.2017 р. представник відділу ДВС не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду скарги судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 08.11.2016 р. не виконав.
В судове засідання 10.01.2017 р. представник позивача (стягувача) не зявився.
В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши пояснення представника скаржника (боржника), проаналізувавши матеріали скарги, суд встановив таке.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.08.2016 у справі №914/1570/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Львівського національного аграрного університету користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 14 590,80 грн - заборгованості, 6 419,95 грн - інфляційних втрат, 636,25 грн - 3% річних, 3 686,48 грн - пені, 380,00 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області 31.08.2016 р. видано наказ №914/1570/16.
03.10.2016 р. державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №914/1570/16 виданого 31.08.2016 р. господарським судом Львівської області.
03.10.2016 р. державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Львівського національного аграрного університету на дії Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про визнання незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області у виконавчому провадженні №52411118 від 03.10.2016 р. та скасування постанови Жовківського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016 р. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.2016 р.
Відповідач (скаржник) - Львівський національний аграрний університет є державним закладом, що фінансується за рахунок Державного бюджету України. Розрахунково-касове обслуговування та операції з коштами відповідача здійснює Головне управління ДКСУ у Львівській області. (а.с. 35)
Відповідно до Довідки №01-32-09-2 від 05.01.2017 р. Львівський національний аграрний університет обслуговується у Головному управліні Державної казначейської служби України у Львівській області. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р., № 845, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Відповідно до п. 3 цього Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно долученого до матеріалів справи платіжного доручення №2204 від 27.10.2016 р. Державна казначейська служба України перерахувала а рахунок позивача - ФОП ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 25 713,48 грн. (а.с. 36)
При винесенні ухвали суд виходив з такого.
Згідно ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її нормами прямої дії.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Львівської області від 15.08.2016 у справі №914/1570/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Львівського національного аграрного університету користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 14 590,80 грн - заборгованості, 6 419,95 грн - інфляційних втрат, 636,25 грн - 3% річних, 3 686,48 грн - пені, 380,00 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області 31.08.2016 р. видано наказ №914/1570/16.
03.10.2016 р. державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №914/1570/16 виданого 31.08.2016 р. господарським судом Львівської області.
03.10.2016 р. державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.
Частиною 1 п. 1 Положення про Державну казначейську службу України,
затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13.04.2011р., визначено, що Державна казначейська служба України (даті - ДКСУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Згідно підпункту 1 п. 4 цього Положення, ДКСУ відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.
У відповідності до п. 7 Положення, ДКСУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).
Як вбачається із Довідки №01-32-09-2 від 05.01.2017 р., Львівський національний аграрний університет обслуговується у Головному управліні Державної казначейської служби України у Львівській області. Згідно долученого до матеріалів справи платіжного доручення №2204 від 27.10.2016 р. Державна казначейська служба України перерахувала а рахунок позивача - ФОП ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 25 713,48 грн.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі - Порядок №845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
У відповідності до п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно п. 6 та п. 24 Порядку № 845, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про
перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Як вбачається із оскаржуваних постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52411118 від 03.10.2016 і постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №52411118 від 03.10.2016, виконавчий документ (наказ №914/1570/16, виданий 31.08.2016 р. Господарським судом Львівської області) знаходився на виконанні в ВДВС.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження" № 1404-УІІІ від 02.06.2016 (чинного на даний час), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на положення ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових
Згідно з п. 9.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 17.10.12 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.
Згідно з п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Відповідно до п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року N 14 за результатами розгляду скарги загальний суд постановляє рішення, а господарський - ухвалу, які мають відповідати вимогам відповідно статей 202, 203, 248 24 ЦПК та статей 86, 121- 2 ГПК.
З огляду на викладене суд, вважає вимоги скаржника - Львівського національного аграрного університету обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довест ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 17, 19, 25, 30 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Скаргу Львівського національного аграрного університету задоволити.
2.Визнати незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області у виконавчому провадженні №52411118 від 03.10.2016 р. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016 р. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.2016 р.
3.Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області у виконавчому провадженні №52411118 від 03.10.2016 р. про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.2016 р.
4. Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області зняти арешт накладений на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №52411118.
Суддя Синчук М.М.