ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 січня 2017 року Справа № 913/1371/16
Провадження №18/913/1371/16
За позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до відповідача - приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 84950 грн.
Суддя Корнієнко В.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: Барчунінов К.О., довіреність від 25.10.2016,
від відповідача: Зуєв С.В., довіреність від 20.05.2016 № 30.
Суть спору: позивачем на підставі п. 122 Статуту залізниць України заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 84950 грн. (у розмірі п'ятикратної провізної плати) за неправильне зазначення у накладних №№ 49504210, 49504269 маси вантажу у вагонах № 54752357 та № 62198320 відповідно.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 06.01.2017 № 12/2 проти факту невідповідності масі вантажу, зазначеної в накладних, масі, встановленої при його переважуванні, не заперечує та просить суд зменшити розмір штрафу до однієї гривні, в зв'язку із скрутним фінансовим становищем.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
Згідно накладним № 49504210 та № 49504269 у липні 2016 р. на станцію Сартана Донецької залізниці зі станції Краснодон Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вантажу (концентрат вугільний) у вагонах № 54752357 та 62198320 відповідно, на адресу ПАТ МК "Азовсталь", що підтверджується вищевказаними накладними (їх завірені копії залучені до матеріалів справи) та визнано відповідачем.
У зазначених накладних відповідачем (відправником вантажу) вказано масу вантажу у вагоні № 54752357 - 70000 кг, у вагоні № 62198320 - 70000 кг.
20.07.2016 при прибутті вагону на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці позивачем (залізницею) проведено перевірку маси вантажу, якою встановлено, що фактична маса вантажу, вказана відправником (відповідачем) у залізничних накладних, не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Запоріжжя-Ліве, а саме:
Номер накладноїНомер вагонуМаса нетто по накладнійМаса нетто при перевірціРізниця
495042105475235770000 кг.63650 кг.6450 кг.
495042696219832070000 кг59950 кг.10050 кг.
Переважування проводилось на вагонних вагах станції Запоріжжя-Ліве, повірених 01.02.2016 (завірена копія технічного паспорту вагонних ваг залучена до матеріалів справи).
В зв'язку із вказаними обставинами було складено два комерційних акта від 20.07.2016 РА № 014049/945 та від 20.07.2016 РА № 014047/943/943, якими зафіксовано невідповідність маси вантажу, вказаної у накладних, його фактичній масі.
На підставі вказаних доводів та п. 122 Статуту залізниць України позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 84950 грн. (у розмірі п'ятикратної провізної плати) за неправильне зазначення у накладних №№ 49504210, 49504269 маси вантажу у вагонах № 54752357 та № 62198320 відповідно (у вагоні № 54752357 - 42475 грн. (провізна плата 8495 грн.); у вагоні № 62198320 - 42475 грн. (провізна плата 8495 грн.)).
Відповідач відзивом на позовну заяву від 06.01.2017 № 12/2 проти факту невідповідності масі вантажу, вказаної в накладних, масі, встановленої при його переважуванні, не заперечує та просить суд зменшити розмір штрафу, в зв'язку із скрутним фінансовим становищем.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:
Пунктом 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодежувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач.
Згідно з пунктом 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Факт невідповідності маси вантажу, вказаної відправником (відповідачем) у накладних №№ 49504210, 49504269, масі вантажу, встановленій на станції Запоріжжя-Ліве, підтверджується двома комерційними актами від 20.07.2016 РА № 014049/945 та від 20.07.2016 РА № 014047/943/943, а також визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Згідно пункту 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача та відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту.
Пунктом 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Провізна плата за кожний з вагонів склала 84895 грн., як зазначив позивач у позовній заяві.
Відповідно, сума штрафу складає 84950 грн. (8495 х 5 (за один вагон) + 8495 х 5 (за другий вагон)), як і було вірно розраховано позивачем.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 84950 грн. законними та обґрунтованими.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 06.01.2017 № 12/2 просив суд зменшити розмір штрафу до однієї гривні, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що він знаходиться на території проведення антитерористичної операції і через це, неодноразово зупиняв свою виробничу діяльність. З грудня 2014 р. він практично не працює, всі його структурні підрозділи перебувають у простої про що свідчать накази по підприємству. З 31.05.2016 підприємство перейшло на неповний робочий тиждень (60 % робочого часу).
З листопаду 2014 р. по теперішній час практично повністю було припинено відвантаження товару споживачам, а також отримання обладнання та інших засобів і матеріалів необхідних для здійснення господарської діяльності.
Станом на друге півріччя 2016 р. збитки підприємства склали 393865 тис. грн.
Стосовно відповідача господарським судом Луганської області порушено справу про банкрутство № 21/52б, сума вимог кредиторів становить понад 1 млрд. грн.
Розглянувши заяву відповідача про зменшення розміру штрафу, суд дійшов висновку про її задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В ч. 3 ст. 551 ЦК України вказано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України також передбачено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
В п. 3.17.4 Статтею 233 ГК України зазначається, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як свідчать обставини справи, позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладних).
Судом приймається до уваги те, що встановлений факт недовантаження не завдав загрози залізничному руху.
Фінансовим звітом відповідача за 6 місяців 2016 р. підтверджується, що збиток останнього складає 393.865.000 грн.
Стосовно відповідача господарським судом Луганської області порушено справу про банкрутство № 21/52б (на даний час процедура розпорядження майном боржника).
Вказані обставини характеризують майновий стан відповідача як незадовільний.
Судом також враховується, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції ведення господарської діяльності відповідачем є утрудненим, у зв'язку з чим зменшує розмір штрафу на 50 % (до 2,5 провізної плати за кожним з вагонів) до суми 42475 грн. (84950 : 2).
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 42475 грн.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, в сумі 1378 грн. підлягає відшкодуванню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, 54, ідентифікаційний код 32363486, на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237, штраф в сумі 42475 грн., витрати на судовий збір в сумі 1378 грн.; наказ видати.
3. В решті позову відмовити.
10 січня 2017 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 11 січня 2017 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко