Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"15" грудня 2016 р. Справа № 911/3692/16
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Біотеплоенерго”, м. Київ
до Комунального підприємства Київської обласної ради “Кагарликтепломережа”, Київська обл., м. Кагарлик
про стягнення 563645,01 грн.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 30.11.2016 р.);
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Біотеплоенерго” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства Київської обласної ради “Кагарликтепломережа” (далі - відповідач) про стягнення 563645,01 грн., з яких 456490,83 грн. заборгованості, 72912,40 грн. пені, 22411,28 грн. інфляційних втрат та 11830,50 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 0215 від 02.12.2015 р. купівлі-продажу теплової енергії в частині оплати за теплову енергію, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 456490,83 грн. У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості відповідача позивачем з посиланням на п. 4.11. договору, нараховано 72912,40 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 22411,28 грн. інфляційних втрат та 11830,50 грн. 3% річних.
У судовому засіданні 01.12.2016 р. судом було оголошено перерву до 15.12.2016 р.
Представник позивача у судових засіданнях 01.12.2016 р. та 15.12.2016 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2016 р. не визнав позов та просив відкласти розгляд справи, а у судове засідання 15.12.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача на бланку про оголошення перерви у судовому засіданні 01.12.2016 р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
02.12.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Біотеплоенерго» (продавець) та комунальним підприємством Київської обласної ради “Кагарликтепломережа” (покупець) було укладено договір № 0215 купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору продавець бере на себе зобов'язання протягом 2015 року виробити та передати покупцю теплову енергію: код ДК 016-2010-35.30.1 пара та гаряча вода: постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії) (35.30.12-00.00) - лот 1: теплова енергія для надання населенню послуг з опалення - 429,3 Гкал; - лот 2: теплова енергія для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання - 1265,0 Гкал, а покупець - прийняти і оплатити за отриману теплову енергію.
Згідно з п. 1.2. договору загальна кількість планової необхідної теплової енергії: 1694,3 Гкал. Лот 1: 429,3 Гкал на суму 168650,50 грн. (пп. 1.2.1. договору). Лот 2: 1265,0 Гкал на суму 1919460,40 грн. (пп. 1.2.2. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору обсяги закуплі теплової енергії можуть бути змінені за згодою сторін.
Пунктом 1.4. договору передбачено, що теплова енергія виробляється та передається покупцю на потреби постачання (продажу) покупцем кінцевому споживачу для його опалення згідно температурного графіка.
Ціна договору становить: 2088110,90 грн. з ПДВ. Ціна 1 Гкал. по лоту 1 становить 392,85 грн. з ПДВ. Ціна 1 Гкал. по лоту 2 становить 1517,01 грн. з ПДВ (п.п. 3.1.-3.3. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 4.8. договору передбачено, що акти приймання-передачі теплової енергії є підставою для розрахунків покупця з продавцем, які здійснюються протягом 20 календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі теплової енергії сторонами.
Згідно з п. 4.13. договору при наявності боргу за отриману теплову енергію та відсутності графіка погашення заборгованості кошти, що надходять зараховуються в порядку погашення боргу за теплову енергію, отриману в минулі періоди (з найдавнішим терміном її виникнення) незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.
Цей договір набирає чинності з 08.10.2015 р. та діє до 31.12.2015 р. включно (п. 10.1. договору).
На виконання умов договору позивачем у грудні 2015 року було поставлено теплову енергію на загальну суму 2535407,78 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії № 9 б/д на суму 2078916,95 грн., № 6 б/д на суму 400448,27 грн. та № 20 від 30.04.2016 р. на суму 56042,56 грн., які підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач за поставлену теплову енергію за актом приймання-передачі теплової енергії № 9 розрахувався повністю у сумі 2078916,95 грн.
Проте, в порушення п. 4.8. договору за поставлену теплову енергію за актами № 6 б/д на суму 400448,27 грн. та № 20 від 30.04.2016 р. на суму 56042,56 грн. відповідач взагалі не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 456490,83 грн.
12.09.2016 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 4108 від 12.09.2016 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.09.2016 р., фіскальним чеком № 1549 від 12.09.2016 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0306504886176, в якій позивач просив відповідача оплатити заборгованість за використану на підставі договору № 0215 від 02.12.2015 р. теплову енергію за 2015 рік у сумі 400448,27 грн.
Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 0215 від 02.12.2015 р. купівлі-продажу теплової енергії у сумі 456490,83 грн. (за актами приймання-передачі теплової енергії № 6 б/д на суму 400448,27 грн. та № 20 від 30.04.2016 р. на суму 56042,56 грн.) на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 456490,83 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивач, посилаючись на п. 4.11. договору, просить стягнути з відповідача 72912,40 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за загальний період з 21.01.2016 р. по 20.07.2016 р.
Відповідно до п. 4.11. договору в разі несвоєчасної оплати рахунків за використану теплову енергію, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, на момент оформлення платіжного доручення, за кожен день прострочки в оплаті від нарахованої суми.
Проте, матеріали справи не містять рахунків за використану теплову енергію.
Оскільки пунктом 4.11. договору сторони передбачили обов'язок відповідача зі сплати пені в разі несвоєчасної оплати рахунків за використану теплову енергію, які позивачем не виставлялись, то вимога позивача про стягнення з відповідача 72912,40 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за загальний період з 21.01.2016 р. по 20.07.2016 р., не підлягає задоволенню.
Також, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 22411,28 грн. інфляційних втрат та 11830,50 грн. 3% річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути 22411,28 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого по листопад 2016 р., на заборгованість відповідача.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 4.8. договору акти приймання-передачі теплової енергії є підставою для розрахунків покупця з продавцем, які здійснюються протягом 20 календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі теплової енергії сторонами.
Проте, акт приймання-передачі теплової енергії № 6 на суму 400448,27 грн. не містить дати складання акта, а матеріали справи не містять доказів, з яких вбачається коли відповідачем було підписано вказаний акт, що унеможливлює застосувати п. 4.8. договору та встановити, з якої дати відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати вказаного акта.
Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат за листопад 2016 р., то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з штампу підприємства поштового зв'язку, позовна заява була направлена позивачем до господарського суду Київської області 12.11.2016 р., а датована 31.10.2016 р., то на момент звернення позивача з позовом до суду у позивача ще не виникло право на нарахування інфляції за листопад 2016 р., крім того, індекс інфляції за листопад 2016 р. ще не був встановлений.
Отже, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат за листопад 2016 р. є передчасною.
Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.06.2016 р. по 31.10.2016 р., на заборгованість відповідача за актом приймання-передачі теплової енергії № 20 від 30.04.2016 р., становить 2254,96 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 22411,28 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у сумі 2254,96 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 11830,50 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 21.01.2016 р. по 20.10.2016 р., на заборгованість відповідача.
Проте, як вже зазначалось, акт приймання-передачі теплової енергії № 6 на суму 400448,27 грн. не містить дати підписання, що унеможливлює застосувати п. 4.8. договору та встановити, з якої дати відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати вказаного акта.
Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3 % річних, нарахованих за період з 21.05.2016 р. по 20.10.2016 р., на заборгованість відповідача за актом приймання-передачі теплової енергії № 20 від 30.04.2016 р., становить 704,75 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 11830,50 грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню у сумі 704,75 грн.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради “Кагарликтепломережа” (09200, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Миру, буд. 16, код 20622074) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Біотеплоенерго” (03058, м. Київ, вул. Металістів, буд. 15, код 39467892) 456490,83 грн. (чотириста п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'яносто грн. 83 коп.) заборгованості, 2254,96 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири грн. 96 коп.) інфляційних втрат 704,75 грн. (сімсот чотири грн. 75 коп.) 3% річних та 6891,76 грн. (шість тисяч вісімсот дев'яносто одну грн. 76 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Рішення підписано 13.01.2017 р.
Суддя О.О. Рябцева