номер провадження справи 7/69/16-4/115/16
10.01.2017 Справа № 908/1640/16
м. Запоріжжя
За позовом Василівської міської ради Запорізької області, (71600, Запорізька область, м. Василівка, бул. Центральний, буд. 1)
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, (АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2)
про відшкодування збитків
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Мірошниченко М.В., Корсун В.Л
Представники сторін:
від позивача - Крат Є.О., довіреність № 03-01-12/25 від 06.01.2017;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1368 від 23.08.2016;
ОСОБА_1., особисто, паспорт серії НОМЕР_2 від 31.07.1996;
14.06.2016 до Господарського суду Запорізької області звернулася Василівська міська рада Запорізької області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в розмірі 13863,73 грн.
Ухвалою від 15.06.2016 порушено провадження у справі № 908/1640/16, справі присвоєно номер провадження 7/69/16 (с. Кутіщева-Арнет Н.С.), судове засідання призначено на 13.07.2016, у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. В судовому засіданні 13.07.2016, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 08.08.2016.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.08.2016, справу № 908/1640/16 передано на розгляд колегії у складі: головуючий Кутіщева-Арнет Н.С., судді Мойсеєнко Т.В., Корсун В.Л. Ухвалою суду від 02.08.2016 справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 08.08.2016. Ухвалою суду від 08.08.2016, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.09.2016.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2016, в зв'язку з перебування судді Мойсеєнко Т.В. у відпустці, справу № 908/1640/16 передано на розгляд колегії у складі: головуючий Кутіщева-Арнет Н.С., судді Мірошниченко М.В., Корсун В.Л. Ухвалою суду від 19.09.2016 справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 02.11.2016.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2016, враховуючи закінчення повноважень судді Кутіщевої-Арнет Н.С. на підставі Постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 № 1600-VII, справу передано на розгляд колегії у складі: головуючий Зінченко Н.Г., судді Мірошниченко М.В., Корсун В.Л.
Ухвалою від 25.10.2016, справу № 908/1640/16 прийнято до розгляду, справі присвоєно номер провадження 7/69/16-4/115/16, судове засідання призначено на 07.12.2016.
Ухвалою від 07.12.2016 строк розгляду справи за клопотанням представника позивача продовжено на п'ятнадцять днів - до 10.01.2017, судове засідання відкладено на 10.01.2017.
За письмовими клопотаннями представників сторін розгляд справи 10.01.2017 здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 10.01.2017 справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 182, 331, 509, 525, 526, 614, 629, 657, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 12, 83, 125, 126, 152, 156, 157, 206 Земельного кодексу України і полягають в тому, що відповідачу на праві власності належить об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Василівка, пров. Б. Хмельницького, 1а площею 0,0482 га. 03.08.2010 позивачем та відповідачем було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Василевському районі 28.03.2011. Після закінчення 28.03.2015 строку дії договору відповідач за його поновленням не звернувся. Таким чином, після закінчення терміну дії договору у відповідача виникло право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, а з ним і обов'язок сплачувати земельний податок чи орендну плату. Фактично з 28.03.2015 земельна ділянка використовується Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, що призвело до завдання позивачеві збитків, які станом на 01.02.2016 становлять 13863,73 грн.
Відповідач у запереченні на позовну заяву проти позову заперечує, зазначаючи, що з 2013 року підприємницькою діяльністю не займається через збитковість об'єкта нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці - бару «Контакт». Починаючи з 28.03.2015 між сторонами не існує ніяких правовідносин щодо оренди через закінчення терміну дії договору, а тому відсутня підстава сплачувати орендну плату, тим більше, що земля не використовується за цільовим призначенням. Зазначає, що в матеріалах справи в наданих до позову додатках відсутні документи на підтвердження права власності саме позивача на спірну земельну ділянку. Вказує на те, що надані до позову додатки вказують на порушення з його боку прав та інтересів відповідача, а також підтверджують перевищення позивачем своїх повноважень. Стверджує, що об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці, належить ОСОБА_1 як фізичній особі, а не як фізичній особі-підприємцю.
В судовому засіданні 10.01.2017 представник відповідача зазначив, що відповідач з 06.01.2017 не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд -
03.08.2010 Василівською міською радою Запорізької області (позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) року був укладений договір оренди землі в АДРЕСА_3, площею 0,0482 га для реконструкції існуючого бару «Контакт» терміном на 4 роки. Відповідно до пункту 15 розділу «Умови використання земельної ділянки» договору оренди землі, цільове призначення земельної ділянки визначено як землі комерційного використання. Договір оренди було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Василівському районі 28.03.2011 р.
Після закінчення 28.03.2015 р. строку оренди земельної ділянки в АДРЕСА_3, відповідач з заявою про поновлення договору оренди землі до позивача не звернувся.
На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,0482 га розташований об'єкт нерухомого майна, який є власністю відповідача, а саме: бар «Контакт».
Василівською міською радою було направлено відповідачу лист від 26.11.2015 № 02-01-19/2197 про необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки.
16.12.2015 року Василівською міською радою було направлено відповідачу лист за № 02-01-19/2313 з пропозицією привести орендні відносини на землю у відповідність зі ст. 33 Закону України «Про оренду землі», та повідомлено, що якщо відповідачем не буде виконано вимоги законодавства, міська рада звернеться до Василівської районної державної адміністрації з клопотанням про скликання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам», згідно з п. 3 якої відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи.
Розпорядженням голови Василівської районної державної адміністрації від 12.02.2016 року № 77 «Про затвердження акту визначення розміру збитків заподіяних ПП Райкова» затверджено Акт визначення та відшкодування розміру збитків, заподіяних Василівській міській раді у вигляді неодержаних доходів (орендної плати) за використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 10.02.2016, згідно з яким загальний розмір зазначених збитків становить 13863,73 грн.
Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 8-28-99.0-1041/2-16 від 28.03.2016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки в АДРЕСА_3 для реконструкції існуючого бару «Контакт» у 2015 році площею 482 кв. м. складала 132882,58 грн з розрахунку 275,69 грн за 1 кв. м. Власником вказаної земельної ділянки у Витягу зазначено Василівську міську раду.
Відповідно до рішення двадцять другої (позачергової) сесії Василівської міської ради п'ятого скликання від 04.06.2008 року № 6 «Про прийняття регуляторного акту «Про встановлення ставок орендної плати за землю на території Василівської міської ради» за землі комерційного використання, а саме: землі автотехобслуговування, оптової торгівлі та складського господарства, роздрібної торгівлі та комерційних послуг, іншої комерційної діяльності встановлена ставка орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі.
Виходячи з вище викладеного, плата за землю повинна була вноситися відповідачем у 2015 році у сумі 15946,01 грн за рік. Оскільки термін договору оренди землі закінчено 28.03.2015 року, збитки у вигляді недоодержаного доходу (в розмірі орендної плати) у 2015 році розраховані за 9 місяців та складають 13863,73 грн.
Предметом розгляду по даній справі є позовні вимоги Василівської міської ради Запорізької області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, в розмірі 13863,73 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Статтею 206 Земельного кодексу України (тут і далі - ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до частини 5 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
За змістом положень ст. ст. 122, 123 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст. 16 Закону України «Про оренду землі».
Статтями 152, 156, 157 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що саме на землекористувача - відповідача у справі - покладається обов'язок вчинення певних дій зі зверненням до відповідних органів місцевого самоврядування з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та складання проекту додаткової угоди.
Враховуючи, що відповідачем передбачені законодавством дії щодо поновлення договору оренди вчинені не були, а укладення такого договору є обов'язковим в силу положень чинного законодавства України, територіальній громаді міста відповідачем завдано збитки у вигляді неодержаної протягом 9 місяців орендної плати за землю, які станом на 01.02.2016 становлять 13863,73 грн.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.
Щодо твердження відповідача про те, що об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці, належить йому як фізичній особі, а не як фізичній особі-підприємцю, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Статті 24, 25 ЦК України встановлюють, що фізичною особою як учасником цивільних відносин визнається людина, яка набуває цивільної правоздатності у момент її народження. Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її здатністю усвідомлювати свої дії та керувати ними, у окремих випадках, вона обумовлена необхідністю досягнення людиною певного віку, але у будь-якому випадку вона не залежить від інших організаційних або формальних чинників, таких як її реєстрація у компетентних державних органах тощо (ст. 30 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
З аналізу зазначених норм випливає, що законодавець не розмежовує майно фізичної особи від її майна як суб'єкта підприємницької діяльності, а тому фізична особа, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, може виступати у правовідносинах щодо здійснення права власності на майно, що належить їй, саме як суб'єкт підприємницької діяльності, якщо це майно використовується нею для здійснення підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що відповідач на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, а об'єкт нерухомості - бар «Контакт», розташований на спірній земельній ділянці, який належить йому на праві приватної власності, - є комерційною нерухомістю та використовувався ним для здійснення підприємницької діяльності.
Щодо твердження відповідача про припинення 06.01.2017 підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 4 п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 ГПК та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою-сьомою статті 84 ГПК, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).
Таким чином, підстави для припинення провадження по справі у суду відсутні, оскільки на дату подання даного позову до суду та порушення провадження по даній справі ОСОБА_1 мала статус фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 24, 25, 52, 325, 1166 ЦК України, ст. ст. 128, 224 ГК України, ст. ст. 120, 122, 123, 124, 152, 156, 157, 206 ЗК України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов Василівської міської ради Запорізької області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в розмірі 13863,73 грн задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Василівської міської ради Запорізької області, (71600, Запорізька область, м. Василівка, бул. Центральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 24912088) збитки за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в розмірі 13863 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн 73 коп. та судовий збір з сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "13" січня 2017 р.
Головуючий суддя Н.Г.Зінченко
Судді М.В. Мірошниченко
В.Л. Корсун
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.