61022, м.Харків, пр. Науки, 5
10.01.2017р. Справа № 905/1793/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
розглянувши матеріали за скаргою: Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі №905/1793/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк
про: стягнення заборгованості у розмірі 1455293,93 доларів США, що еквівалентно 31180694,07 грн.
За участю представників сторін:
від стягувача (скаржника): не з'явився;
від боржника: не з'явився;
від ВДВС: ОСОБА_1 за довіреністю №795/20.3-09 від 29.12.2016р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2016р. по справі №905/1793/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №139 від 29.01.2013р. у розмірі 1455293,93 доларів США - задоволені.
08.09.2016р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.
01.12.2016р. на адресу суду від позивача по справі №905/1793/15 надійшла скарга №2781 від 24.11.2016р. на дії органу державного виконавчого служби з виконання наказу, в якій скаржник просить:
- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу №905/1793/15 виданого 08.09.2016р. господарським судом Донецької області;
- зобов'язати Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу №905/1793/15 виданого 08.09.2016р. господарським судом Донецької області.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, документів, витребуваних ухвалою від 21.12.2016р. не надали.
Представник ВДВС у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги посилаючись на те, що ЗУ «Про виконавче провадження» набрало законної сили 05.10.2016р. та стягувач повинен внести авансовий внесок. Через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.
Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Також, відповідно до ч.2. ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.
Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».
Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.
Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.
Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.
Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 74 цього Закону.
Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.
У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2016р. по справі №905/1793/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №139 від 29.01.2013р. у розмірі 1455293,93 доларів США, що еквівалентно 31180694,07 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1312274,00 доларів США, прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 143019,93 доларів США. - задоволені, у зв'язку з чим визначено для стягнення на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором №139 від 29.01.2013р., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1312274,00 доларів США, простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 143019,93 доларів США.
08.09.2016р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.
21.09.2016р. на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано заяву про примусове виконання рішення суду від 23.08.2016р. по справі №905/1793/15.
03.10.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що стягував в заяві зазначив - ТОВ «ЄВРОІНВЕСТСТРОЙ», а в наказі господарського суду Донецької області вказується ТОВ «ЄВРОІВЕСТСТРОЙ».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.10.2016р. виправлено механічну описку в рішенні господарського суду від 23.08.2016р. по справі №905/1793/15 та зазначив правильну назву боржника: «за текстом рішенні від 23.08.2016р. «Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроівестстрой», м. Донецьк» змінити на «Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк».
25.10.2016р. стягував направив на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення суду разом з наказом від 08.09.2016р. у справі №905/1793/15 та ухвалою від 17.10.2016р. про виправлення описки.
15.11.2016р. на адресу АТ «Фінростбанк» надійшло повідомлення Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.11.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою повернення виконавчого документу Відділом зазначено, що ненадання стягувачем до заяви про відкриття виконавчого провадження квитанції про сплату авансового внеску, відповідно до ч.2. ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження».
Стягувач звернувся до відповідного Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» яка почала діяти з 05.10.2016р. є порушенням закону і як наслідком порушенням прав та законних інтересів АТ «Фінростбанк» в межах справи №905/1793/15 на завершальній стадії судового провадження.
Підставою відмови у відкритті виконавчого провадження за поставною головного державного виконавця відділу примусового виконання від 03.10.2016р. була описка допущена в найменуванні відповідача в рішенні господарського суду та відповідно в наказі по справі №905/1793/15 не з вини стягувача, а при друкуванні рішення господарського суду Донецької області №905/1793/15, про що судом прийнято ухвалу з посиланням на ст. 117 ГПК України.
Відповідно п.8. ч.4. ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
Пунктом 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.) встановлено, що Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 Розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» був офіційно опублікований 05.07.2016р. в газеті «Голос України» та відповідно до цього ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.) набрали чинність з 05.10.2016р.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» (№606-ХІV від 21.04.1999р.) не передбачено обов'язку стягувача перед направленням наказу на виконання проводити сплату авансового внеску для здійснення виконавчих дій та додавати до заяви про примусове виконання рішення квитанції про сплату авансового внеску.
Згідно до ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» (№606-ХІV від 21.04.1999р.), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Тобто, заява про відкриття виконавчого провадження №2495 від 21.09.2016р. за наказом господарського суду Донецької області від 08.09.2016р. надав ВДВС 21.09.2016р., 04.10.2016р. до набрання чинності ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), а саме: дата набрання чинності 05.10.2016р. В свою чергу, технічна описка в назві відповідача у справі №905/1793/15, допущена при друкуванні рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2016р., ні яким чином не зачіпає суті рішення та не повинна впливати на реалізацію та виконання законних прав та інтересів АТ «Фінростбанк» в межах справи №905/1793/15 на завершальній стадії судового провадження, що описка виправлена судом.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з боку Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», яке набрало чинності 05.10.2016р., вірно повернута заява від 21.09.2016р. про відкриття виконавчого провадження з наказом, у зв'язку з тим, що невірно вказана назва боржника, але, у зв'язку з тим, що це трапилось не з вини стягувача та виправлена описка у рішенні господарського суду Донецької області від 23.08.2016р. та наказі від 08.09.2016р., тому скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу №905/1793/15 виданого 08.09.2016р. господарським судом Донецької області.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 26, 27, 74 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), ст.ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999р.), господарський суд, -
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу у справі №905/1793/15 - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу №905/1793/15 виданого 08.09.2016р. господарським судом Донецької області.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99