"10" січня 2017 р. Справа № 5/25-38
Суддя господарського суду Волинської області Дем'як Валентина Миколаївна, розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "Орлея" від 17.11.2016р. №81 на неправомірні дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5/25-1 від 17.10.2007р.
по справі 5/25-38
за позовом першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення
до відкритого акціонерного товариства "Луцький райагропостач"
про звернення стягнення на заставлене майно
Представники:
від скаржника: ОСОБА_1 - директор
від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи: ОСОБА_2 - довіреність №24 від 19.07.2016р.
від Луцького районного відділу ДВС: ОСОБА_3 - довіреність від 01.06.2016р. 04.01.2016р.
взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: ОСОБА_4 - службове посвідчення №045088 від 29.11.2016р.
Встановила: Публічне акціонерне товариство “Орлея” звернулося до господарського суду зі скаргою №81 від 17.11.2016р. на неправомірні дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5/25-1 від 17.10.2007р. по справі №5/25-38.
Публічне акціонерне товариство “Орлея” у скарзі від 17.11.2016р. №81 просить:
- скасувати постанову державного виконавця Луцького районного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_5 від 21.01.2013р. про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №5/25-1 від 17.10.2007р. (стягувач відсутній в ЄДРПОУ);
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця в межах відкритого виконавчого провадження №36081363 та скасувати всі процесуальні рішення;
- визнати бездіяльність державного виконавця при проведенні оцінки та зобов'язати Луцький районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області провести нову оцінку майна із залученням Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою суду від 24.11.2016р. скаргу публічного акціонерного товариства "Орлея" від 17.11.2016р. №81 в частині вимоги про скасування постанови державного виконавця Луцького районного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_5 від 21.01.2013р. про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №5/25-1 від 17.10.2007р. залишено без розгляду.
12.12.2016р. представник скаржника в судовому засіданні подала доповнення до скарги за вх. №01-54/11319/16 від 12.12.2016р., в яких просить суд:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця в межах відкритого виконавчого провадження №36081363 та скасувати всі процесуальні рішення;
- враховуючи порушення при здійсненні оцінки спірного майна та визначенні його вартості у звіті 2016 року встановленого порядку та процедури, як наслідок, визнати бездіяльність державного виконавця при проведенні оцінки звіту проведеним суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Комерційно експертна фірма «Експертиза- тоутал» та скасувати звіт;
- зобов'язати Луцький районний відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області провести нову оцінку майна із залученням Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз м. Луцьк, вул.Червоного Хреста ,16;
- зобов'язати державного виконавця вжити заходів, щодо зняття з реалізації майна, яке зареєстровано у СЕТАМ під лотом № 184936 під лотом №184930 під лотом,184921.
Вказана заява, суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки змінює суть предмету та підстав поданої первісної скарги.
Представник скаржника в судовому засіданні просить суд скаргу задовольнити повністю.
Представник Луцького районного відділу ДВС в судовому засіданні подав:
1.) копію листа ПП «КонтінуумВуд» за вих. №11-1 від 15.11.2016р., копію постанови Львівського апеляційного господарського суду №02/134-38 від 15.06.2009р., зареєстровані за заявою за вх. №01-54/188/17 від 10.01.2017р.;
2.) пояснення за вх. №01-54/223/17 від 10.01.2017р. щодо правових підстав реалізації майна, що перебуває в іпотеці при примусовому виконанні наказу господарського суду №5/25-1 від 17.10.2007р. - Луцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області пояснює наступне:
Згідно листа за №11-1 від 15.11.2016 іпокодержатель ПП “КонтінуумВуд” не заперечує ,щодо реалізації майна з прилюдних торгів, а саме:
1) адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою площею 1308,9 кв.м.;
2) склад господарських товарів площею 597,1 кв.м.;
3) склад металевий (модуль) площею 525,8 кв.м.;
у примусовому виконані виконавчого провадження №36081363, а тому з вище вказаного - заборона на реалізацію даного майна відсутня.
В судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні скарги.
Представник Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в судовому засіданні та у відзиві за вх. №01-54/11305/16 від 12.12.2016р. вказав, що дана скарга є безпідставною, надуманою, необгрунтованою і не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
- скаржник постійно зловживає наданими йому Законом процесуальними правами та недобросовісно ними користується. В період з 2007 по 2016 роки ПАТ «Орлея» регулярно, абсолютно безпідставно оскаржувало і оскаржує практично всі дії державних виконавців, які вони вчиняли в ході виконавчих проваджень по зверненню стягнення на заставне майно товариства. При чому суд жодного разу не задовольнив ні одну з цих заяв та скарг;
- всі ці дії вчиняються Скаржником лише з однією метою - затягнути або взагалі припинити виконавче провадження по виконанню законного судового рішення про звернення стягнення на заставне майно товариства;
- 30.01.2013р. (вих. № 08) та 02.08.2013р. (вих. № 58) ПАТ «Орлея» було подано скарги майже аналогічні тій що розглядається зараз. В задоволені цих скарг судами було відмовлено (ухвала господарського суду Волинської області від 29.04.14р. (суддя Слупко В.Л.), ухвала господарського суду Волинської області від 29.04.14р. (суддя Філатова С.Т.).
- скарга, подана Скаржником зараз, не містить жодного посилання на норми законодавства, зокрема Законів України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», які було порушено державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження по даній справі. Хоча, дії державного виконавця щодо оцінки майна, які підлягати, оскарженню в порядку ст. 121-2 ГПК України, передбачають доведення скаржником порушень державним виконавцем вимог статей 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження". До того ж, скаргу не обґрунтовано посиланням на порушення вимог виконавчої службою статей 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження";
- крім того, Скаржник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця в межах відкритого виконавчого провадження № 36081363 та скасувати всі процесуальні рішення. Але оскарження дій та всіх процесуальних документів без їх конкретизації та обгрунтовання суперечить вимогам ст. 121-2 ПІК України, яка передбачає оскарження дії або постанови протягом десяти днів з дня її вчинення, або з дня, коли особі стало відомо про цю дію, або з дня коли дія мала бути вчинена, а у разі пропуску строку звернення до суду - з заявою про його поновлення;
- твердження Скаржника про необ'єктивність і неправдивість оцінки заставного майна є лише його суб'єктивною думкою;
- що стосується доводів скаржника щодо обрання оцінювачем не тих об'єктів, заниження оцінки, протиріччя, суперечні висновки тощо, то це виходить за межі оскаржування процесуальних дій виконавця в порядку ст. 121-2 ГПК України, який в даному випадку, згідно пункту 4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" залучив до участі в оцінці майна суб'єкта оціночної діяльності, про що повідомив боржника, а при надходженні заперечень щодо здійсненні оцінки, призначив рецензування звіту про оцінку майна і про результат рецензування повідомив Скаржника;
- скаржник не довів, порушення яких норм Закону України "Про виконавче провадження" допустив державний виконавець, призначивши рецензування звіту Волинськім торгово-промисловій палаті. Ні статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", ні Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не визначений обов'язок державного виконавця призначати рецензування за вибором боржника;
- що стосується доводів скаржника щодо порушень оцінювачем та рецензентом норм, встановлених Національними стандартами, то це виходить за межі оскарження дій державного виконавця в порядку ст.121-2 ГПК України і передбачає оскарження дій оцінювача, оскільки саме на оцінювачів (а не державних виконавців) відповідно до ст. 31 вказаного Закон) покладається обов'язок дотримуватись під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна.
Прокурор відділу в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні скарги в повному об'ємі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження ВП №36081363, господарський суд, -
Рішенням господарського суду Волинської області від 13.03.2007р. позов задоволено та постановлено:
1.Звернути стягнення на предмет застави по договору від 20.07.2001р. на користь Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення, а саме на майно ВАТ «Луцький райагропостач»:
1)адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою площею 1308,9 кв.м.;
2)склад господарських товарів площею 597,1 кв.м.;
3)склад металевий (модуль) площею 525,8 кв.м.
2.Стягнути з ВАТ «Луцький райагропостач» в доход Державного бюджету 12006грн.68коп. державного мита, а також в користь ДП «Судовий інформаційний центр» 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання судового рішення видано накази №5/25-1 від 17.10.2007р., №5/25-2 від 17.10.2007р на підставі яких державним виконавцем 21.01.2013р. відкрито виконавче провадження ВП №36081363.
12.07.2016р. до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області надійшов звіт про оцінку описаного та арештованого майна ПАТ “Орлея”, а саме:
1) адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою площею 1308,9 кв.м. вартістю - 2378381,00 грн.
2) склад господарських товарів площею 597,1 кв.м. вартістю - 1084981,00грн.
3) склад металевий (модуль) площею 525,8 кв.м. вартістю - 315480,00грн.
Керуючись ч.3 ст. 58 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
21.07.2016р. заступником начальника відділу ОСОБА_3 було направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про вартість описаного та арештованого майна, для відома та можливості оскарження.
04.08.2016р. до відділу надійшла заява від ПАТ “Орлея” про проведення рецензування, оскільки не згідні з оцінкою з проханням призначити рецензентом Волинську торгово-промислову палату.
Керуючись ч.4 ст. 58 Закону України “Про виконавче провадження” у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
04.08.2016р. заступником начальника відділу ОСОБА_3, було винесено постанову про призначення рецензування звіту про оцінку майна в якій призначено рецензента Волинську торгово-промислову палату та направлено постанову до виконання.
18.08.2016р. до відділу надійшов лист від Волинської торгово-промислової палати про вартість рецензування, які були покладенні на ПАТ “Орлея”.
23.08.2016р. на адресу ПАТ “Орлея” було направлено лист-повідомлення для проведення оплати рецензенту.
Згідно повідомлення в телефонному режимі 26.09.2016 представником Волинської торгово-промислової палати, ПАТ “Орлея” провели оплату за рецензію звіту.
27.09.2016р. було направлено звіт про оцінку описаного та арештованого даного майна, для можливості проведення рецензування звіту.
24.10.2016р. до відділу надійшла рецензія на звіт про оцінку. В рецензії адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою площею 1308,9 кв.м. виявлено відсутні дані та розрахунок вартості асвальтованої площадки площею 21033 кв.м.
31.10.2016р. до відділу надійшов звіт з виправленими недоліками, а саме: адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою площею 1308,9 кв.м. врахований розрахунок вартості асвальтованої площадки площею 21033 кв.м., що збільшило ринкову вартість: 2622599,00 грн.
Керуючись ч.5 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року № 1404-УІІІ, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
31.10.2016р. заступником начальника відділу ОСОБА_3 було направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про вартість описаного та арештованого майна, для відома та можливості оскарження.
Скаржник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця в межах відкритого виконавчого провадження № 36081363 та скасувати всі процесуальні рішення. Але оскарження дій та всіх процесуальних документів без їх конкретизації та обгрунтування суперечить вимогам ст. 121-2 ПІК України, яка передбачає оскарження дії або постанови протягом десяти днів з дня її вчинення, або з дня, коли особі стало відомо про цю дію, або з дня коли дія мала бути вчинена, а у разі пропуску строку звернення до суду - з заявою про його поновлення.
На підтвердження доводів скаржника про необ'єктивність і неправдивість оцінки заставного майна останнім не подано відповідних доказів, водночас таке твердження обгрунтовано його суб'єктивною думкою.
Що стосується доводів скаржника щодо обрання оцінювачем не тих об'єктів, заниження оцінки, протиріччя, суперечні висновки тощо, то це виходить за межі оскаржування процесуальних дій виконавця в порядку ст. 121-2 ГПК України, який в даному випадку, згідно пункту 4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" залучив до участі в оцінці майна суб'єкта оціночної діяльності, про що повідомив боржника, а при надходженні заперечень щодо здійсненні оцінки, призначив рецензування звіту про оцінку майна і про результат рецензування повідомив Скаржника.
Скаржник не довів, порушення яких норм Закону України "Про виконавче провадження" допустив державний виконавець, призначивши рецензування звіту Волинським торгово-промисловій палаті. Ні статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", ні Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не визначений обов'язок державного виконавця призначати рецензування за вибором боржника.
Що стосується доводів скаржника щодо порушень оцінювачем та рецензентом норм, встановлених Національними стандартами, то це виходить за межі оскарження дій державного виконавця в порядку ст.121-2 ГПК України і передбачає оскарження дій оцінювача, оскільки саме на оцінювачів (а не державних виконавців) відповідно до ст. 31 вказаного Закон) покладається обов'язок дотримуватись під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна.
Вищий господарський суд України у постанові пленуму від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зауважив, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, подана скаржником скарга не містить жодного посилання на норми законодавства, зокрема Законів України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», які визначають порушення державним виконавцем дій при здійсненні виконавчого провадження по даній справі. Державним виконавцем виконані вимоги статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження" щодо оцінки майна професійним оцінювачем та проведення рецензування, повідомлення про оцінку та рецензування.
За таких обставин вимоги боржника щодо визнання бездіяльності державного виконавця при проведенні оцінки та зобов'язання Луцького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області провести нову оцінку майна із залученням Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до задоволення не підлягають.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Орлея" повністю.
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
У задоволенні скарги відмовити.
Суддя В. М. Дем'як