Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
12 січня 2017 р. № 820/6753/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченко А. В.,
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участю представників сторін:
позивача - Паркулаба А.В.
відповідача - Сич Д.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАМТАР» до Сумської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови, -
Позивач, ТОВ «НАМТАР», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після збільшення позовних вимог прохав суд визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Сумської митниці ДФС №805130000/2016/000067/2 від 25.11.2016 року, №805130000/2016/000069/2 від 25.11.2016 року та №805130000/2016/000075/2 від 26.12.2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС №805130000/2016/00152 від 25.11.2016 року, №805130000/2016/00156 від 25.11.2016 року та №805130000/2016/00168 від 26.12.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості порушено вимоги ст. ст. 53, 54, 57, 58, 64 Митного кодексу України, а рішення про визначення митної вартості товарів є таким, що не відповідає вимогам ст. 55 Митного кодексу України. Позивач також зазначив, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) контролюючому органу було надано усі документи, які передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, зауважень до поданих документів під час митного оформлення від відповідача не надходило, у зв'язку з чим позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно даних автоматичної системи аналізу і управління ризиками (АСАУР), якою користуються інспектори митниці, для визначення митної вартості за основним методом - ціною договору (контракту), позивачу необхідно було надати додаткові документи, внаслідок застосованої процедури консультації платник податків не виконав вимоги митного органу, не надав витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару. Неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних товарів пояснив відсутністю товарів, які продаються на експорт в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях що і оцінювані товари. Неможливість визначення митної вартості за другорядним методом віднімання та додавання вартості пояснив відсутністю інформації. У зв'язку з неможливістю застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару, митний орган застосував другорядний (резервний) метод, визначивши митну вартість згідно цінової інформації щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України, відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні заявлених вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «НАМТАР» (покупець) та Hayrock Sales L.P. (продавець) укладено контракт №Н210515 від 21.05.2015 року, за яким продавець продає, а покупець купляє на умовах даного контракту товари в кількості і по цінах, вказаних в рахунках-інвойсах, що додаються до контракту і є його невід'ємною частиною. Доставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах поставки СРТ - Суми, Україна.
Термін СРТ, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів- Інкотермс-2010 означає, що за умовами поставки CPT (Carriage Paid To) продавець зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для забезпечення перевезення товару до погодженого пункту призначення. Тобто витрати по доставці звичайно включаються продавцем в загальну ціну товару. Зокрема, в п. 1.2 контракту №Н210515 від 21.05.2015 року вказано, що у вартість товару включені вартість тари, пакування і транспортування, згідно умов поставки. Відповідно до п.1.1 контракту №Н210515 від 21.05.2015 року, вартість та кількість товару зазначається у рахунках-інвойсах. Пунктом 2.3 зазначеного контракту, до якого було внесено зміни додатковою угодою №16-21-610 від 01.06.2015, передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту отримання товару покупцем. Моментом отримання товару вважається дата на штемпелі української митниці на товаро-супроводчих документах.
Позивачем відповідно до контракту №Н210515 від 21.05.2015 року придбано товари, які були заявлені до митного оформлення до Сумської митниці шляхом подання митних декларацій №805130000/2016/016186 та №805130000/2016/017700.
Також між позивачем ТОВ «НАМТАР» та Hayrock Sales L.P. (продавець) укладено контракт №Н250515 від 25.05.2016 року, за яким продавець продає, а покупець купляє на умовах даного контракту товари в кількості і по цінах, вказаних в рахунках-інвойсах, що додаються до контракту і є його невід'ємною частиною. Доставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах поставки СРТ - Суми, Україна.
Позивачем відповідно до контракту №Н250515 від 25.05.2016 року придбано товари, які були заявлені до митного оформлення до Сумської митниці шляхом подання митної декларації №805130000/2016/016187.
За результатами розгляду наданих до митного оформлення документів, Сумською митницею позивачеві відмовлено в митному оформленні товару та прийняті рішення про коригування митної вартості товару №805130000/2016/000067/2 від 25.11.2016 року, №805130000/2016/000069/2 від 25.11.2016 року, 805130000/2016/000075/2 від 26.12.2016 року.
Із даними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, з огляду на таке.
Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст. ст. 57-64 Митного кодексу України.
Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Для митного оформлення товарів позивачем була визначена митна вартість товару виходячи з ціни контракту (вартістю операції), тобто за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Так, доказами справи підтверджено, що:
1. ТОВ «НАМТАР» звернулось до Сумської митниці з метою здійснення митного оформлення тканини пофарбованої, тканини друкованої. Поставка на митну територію України здійснена на умовах СРТ - Суми, Україна, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів -Інкотермс-2010. Зазначену тканину заявлено до митного оформлення за МД 805130000/2016/016186 від 25.11.2016.
Митна вартість товару заявлена за першим методом (за ціною контракту) на рівні 2622,6 доларів США за першу позицію митної декларації (тканина пофарбована), і 3426 доларів США за другу позицію (тканина друкована). Заявлений рівень митної вартості підтверджується інвойсом №1811-N від 18.11.2016.
2. ТОВ «НАМТАР» звернулось до Сумської митниці з метою здійснення митного оформлення полотна довговорсового не вибивного, пофарбованого, з пряжі одного кольору, не вибіленого, не дубльованого, без просочення і покриття. Поставка на митну територію України здійснена на умовах СРТ - Суми, Україна, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів -Інкотермс-2010. Зазначену тканину заявлено до митного оформлення за МД 805130000/2016/016187 від 25.11.2016.
Митна вартість товару заявлена за першим методом (за ціною контракту) на рівні 24536,8 доларів США. Заявлений рівень митної вартості підтверджується інвойсом №16310 від 03.10.2016.
3. ТОВ «НАМТАР» звернулось до Сумської митниці з метою здійснення митного оформлення трикотажної тканини з вмістом волокон бавовни, круглов'язаного, гладкофарбованого, а також тканини з синтетичних ниток, дубльованої поліуретаном. Поставка на митну територію України здійснена на умовах СРТ - Суми, Україна, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів - Інкотермс-2010. Зазначену тканину заявлено до митного оформлення за МД 805130000/2016/017700 від 26.12.2016.
Митна вартість товару заявлена за першим методом (за ціною контракту) на рівні 384 доларів США за першу позицію митної декларації (трикотажна тканина), і 263,80 доларів США за третю позицію (тканина з синтетичних ниток). Заявлений рівень митної вартості підтверджується інвойсом №1912162 від 19.12.2016.
Так, відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами розгляду наданих до митного оформлення документів відповідачем сформовано та направлено на адресу підприємства запити щодо надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів.
На означені вище запити позивачем надано відповіді, якими митний орган повідомлено про неможливість надання додаткових документів та запропоновано самостійно визначити митну вартість товару.
За результатами проведених консультацій, а також через спрацювання автоматизованої системи аналізу і оцінки ризиків відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товару, якими скориговано митну вартість товарів у бік збільшення за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Основною підставою коригування зазначено невідповідність обраного позивачем методу умовам МК України, наявність розбіжностей в документах, які подані позивачем до декларування при цьому джерелом інформації для коригування митної вартості стала наявна інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС про іншу митну вартість ідентичних та подібних товарів.
Аналіз норм, визначених ст.ст. 53-54 МК України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме по собі спрацювання автоматизованої системи аналізу і управління ризиками не є безумовною підставою витребувати додаткові документи.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Із досліджених в судовому засіданні запитів, встановлено, що за наслідками процедури консультації з декларантом митним органом зазначено, що позивачеві необхідно надати всі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару передбачені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Проте, із переліку запитуваних відповідачем документів та змісту запитів (викладу обставин прийняття рішень про коригування митної вартості товарів) для підтвердження митної вартості товару не вбачається підстав для їх витребування та причин незгоди митним органом з обраним позивачем методом. Відповідач не вказав які саме обов'язкові документи відсутні, не вказав в яких саме документах відсутні відомості щодо складових митної вартості, взагалі не визначив які саме відомості або складові митної вартості є непідтвердженими, не вказав чому з наданих позивачем документів неможливо встановити складові митної вартості, та що саме повинні підтвердити додаткові документи.
Також суд зазначає, що з наявних матеріалів справи вбачається, що жодних зауважень до поданих декларантом документів, відповідач під час проведення консультацій не зазначив.
З посиланнями відповідача в оскаржуваних рішеннях на цінову базу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд не погоджується, оскільки відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Окрім цього недоведеною є і ідентичність імпортованих позивачем товарів та товарів, які обрано позивачем для порівняння, інформація про які міститься в ціновій бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та стала джерелом для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив у спірному рішенні докладної інформації, яка використовувалась митним органом при її визначенні, а саме відповідачем не було зазначено митна вартість якого саме товару бралася за основу, метод визначення митної вартості, фактурна вартість з поясненням щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.
Доказів проведення порівняння документів поданих при оформленні товарів, визначених відповідачем як ідентичні (аналогічні) суду не надано, а отже суд відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вважає висновок митного органу про ідентичність (аналогічність) товару недоведеним.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність в даному випадку дій митного органу щодо коригування митної вартості товару на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).
Суд зазначає, що орган доходів і зборів при здійсненні митного контролю мав діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості товару відповідачем за другорядним методом проведене з порушенням вимог Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України.
Доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем до суду не надано та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.
При цьому, відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за резервним методом) та неможливість використання інформації, наданої позивачем у якості достовірної інформації заявленої декларантом митної вартості товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення гл. 9 Митного кодексу України здійснено повторне визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 57-64 Митного кодексу України, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є належним чином обґрунтованими та підтвердженими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАМТАР» до Сумської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови - задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Сумської митниці ДФС №805130000/2016/000067/2 від 25.11.2016 року, №805130000/2016/000069/2 від 25.11.2016 року та №805130000/2016/000075/2 від 26.12.2016 року.
Визнати протиправними і скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС №805130000/2016/00152 від 25.11.2016 року, №805130000/2016/00156 від 25.11.2016 року та №805130000/2016/00168 від 26.12.2016 року.
Стягнути з Сумської митниці ДФС (код 39420037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАМТАР» (код 38601730) сплачений судовий збір в сумі 12972 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 14 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 13 січня 2017 року.
Суддя А.В. Зінченко