Ухвала від 04.01.2017 по справі 819/1459/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Справа № 819/1459/16

04 січня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Білоус І.О.

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Борщівської районної державної адміністрації - відділу державної реєстрації про визнання відмови назаконною, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Борщівської районної державнаої адміністрації - відділу державної реєстрації про визнання незаконною відмову державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3, відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1 та зобов"язати відповідача зареєструвати за ОСОБА_4, право власності на зазначене нерухоме майно.

04.01.2017 р. сторони не з"явились, хоча про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не прибула подала суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач Борщівська районна державна адміністрація Тернопільської області- відділ державної реєстрації подав до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Як передбачено ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при його вирішенні виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, виданого Борщівською міською радою Тернопільської області від 25.07.2011 р. власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 є ОСОБА_6. У жовтні 2016 р. ОСОБА_7 (онук ) отримав податкове повідомлення-рішення про необхідність сплатити податок , як з фізичної особи , що є власником об"єкту житлової нерухомості. Позивач звернулася до відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації із заявою про проведення реєстрації даного нерухомого майна за ОСОБА_8 17.10.2016 р. державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації прийнято рішення про відмову у державній реєстації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1. Відмову мотивовано тим, що при реєстрації права власності 25.07.2011 р., на вказане нерухоме майно замість коду ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) позивачем помилково надано код фізичної особи - платника податків ОСОБА_7 ( НОМЕР_2), який проживає разом з позивачем.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (норма правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжити процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Згідно з пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи те, що у даній справі спірні правовідносини пов"язані із спором щодо належного власника нерухомого майна за адресою вул. С.Бандери, 120 м. Борщів Тернопільської області, то такий спір по своїй суті не є публічно-правовим, а випливає з цивільних правовідносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.

Приписами ч. 1, 2 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) встановлено, що Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 14.06.2016 р. у справі № 826/4858/15 ( а. с. 140-142), що зобов»язує суд діяти у відповідності до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає за необхідність повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн. відповідно до платіжного доручення № 45 від 15.11.2016 р.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 157, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Борщівської районної державної адміністрації - відділу державної реєстрації про визнання відмови назаконною.

2. Роз"яснити позивачу, що розгляд таких вимог віднесено до юрисдикції Борщівського районного суду Тернопільської області.

3. Повернути ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 551,20 (п"ятсот п"ятдесят одна гривня 20 коп.) відповідно до платіжного доручення № 45 від 15.11.2016 р.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.

Попередній документ
64043547
Наступний документ
64043549
Інформація про рішення:
№ рішення: 64043548
№ справи: 819/1459/16
Дата рішення: 04.01.2017
Дата публікації: 16.01.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)