12 січня 2017 р. Справа № 818/1771/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1771/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбитсервіс"
до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбитсервіс" (далі - позивач, ТОВ "Стройбитсервіс") звернулось з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 жовтня 2014 року № 0001542202, видане Шосткинською ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 4028,50 грн. до ТОВ "Стройбитсервіс".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акта перевірки № 0145/18/28/22/23054903 від 01.10.2014 р. та оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку.
Проте, за результатами розгляду скарги рішення було залишено без змін, а скарга ТОВ "Стройбитсервіс" - без задоволення.
Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення №0001542202 прийнято у незаконному порядку, всупереч вимог ст. 250 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 19 Конституції України та пп. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України.
Так, факт оприбуткування готівкових коштів у сумі 805,7 грн. 19 березня 2012 року і, відповідно, врахування цієї суми у податковому обліку підприємства для сплати відповідних податків, документально підтверджується, зокрема, прибутковим касовим ордером №153 від 19.03.2012 р., записом у касовій книзі підприємства за 19.03.2012 р., виписаною податковою накладною №67 від 19.03.2012 р. та Звітом про використання реєстраторів розрахункових операцій за березень 2012 р. а тому, на думку позивача, не може вважатись не оприбуткованою готівка, яка знайшла своє відображення у належних облікових документах та яка, беззаперечно, потрапила до належної звітності і з якою держава отримала необхідні податки.
До того ж вказує, що відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення не було враховано вимоги ст.250 Господарського кодексу України, відповідно до ч.1 якої, санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
У судове засідання позивач та представник відповідача не прибули, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.10.2014 р. Шосткинською ОДПІ проведено перевірку ТОВ "Стройбитсервіс", за результатами якої складено акт фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розріхункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів (а.с. 8-10).
Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що в ході перевірки книги обліку розрахункових операцій №1817001570/3 від 14.03.2012 р. відповідачем встановлено неоприбуткування готівкових коштів 19.03.2012 р. в сумі 805,00 грн., а саме: згідно "Z" звіту №1180 за 19.03.2012 р. сума продаж склала 805,70 грн., що відповідає службовій видачі готівкою в сумі 805,70 грн., в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" за 19.03.2012 р. "службова видача" -0,00 грн., "сума розрахунків" -0,00 грн., чим порушено п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".
13.10.2014 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки Шосткинською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001542202, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4028,50 грн. (а. с. 6).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
Так, в акті перевірки встановлено, та не заперечувалось сторонами по справі, що позивачем було допущено порушення п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме: не оприбуткування готівкових коштів 19.03.2012 р. у сумі 805 грн.
Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно з абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 у разі вчинення порушення юридичними особами всіх форм власності щодо неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Враховуючи викладене, неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку має наслідком застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Відповідно до п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.
Виходячи з того, що законодавством під "оприбуткуванням готівки" у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то нездійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися "оприбуткуванням готівки".
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Наведена вище позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, який неодноразово висловився з цього питання, зокрема, в постановах від 02.04.2013 у справі № 21-76а13 позовом ДП "Клінічний санаторій "Місхор" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до ДПІ у м. Ялті Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, від 02.04.2013 у справі № 21-439а13 позовом ПП "Регіон-Юг" до ДПІ у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, від 12.11.2013 у справі № 21-370а13 за позовом ТОВ "Ресурс-Сервіс" до ДПА в Київській області, Васильківської ОДПІ Київської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення.
Відповідно до вимог абз.1 ч.1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Суд зазначає, що фінансові санкції застосовані відповідачем до позивача за порушення, яке зафіксоване актом перевірки від 01.10.2014, що вчинене 19.03.2012.
Частиною 1 ст. 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 цієї статті, якою ця стаття доповнена Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI, зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Закон України від 02.12.2010 № 2756-VI набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто, з 01.01.2011.
Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп.14.1.265. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 58.2. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, з 01.01.2011 (часу набрання чинності Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов'язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд вважає помилковими доводи позивача про необхідність застосування відповідачем при нарахуванні позивачу штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320), строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України.
Також, суд не приймає до уваги висновок Верховного Суду України щодо застосування ст.250 Господарського кодексу України, викладений у постанові від 04.11.2014 у справі № 21-466а14, оскільки такий висновок Верховний Суд України висловив щодо факту вчинення суб'єктом господарювання порушення вимог законодавства не з питань оподаткування, а яке вчинено у 2009 році (тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України).
Отже, суд приходить висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбитсервіс" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбитсервіс" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.А. Прилипчук