Справа № 819/1650/16
12 січня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Бучацька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Тернопільській області (надалі позивач) звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1 ( надалі відповідач, СПД ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу в розмірі 1279,05 грн., мотивуючи тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 06.12.2016 у неї виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка не сплачена добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву від 12.01.2017 в якій просить розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання також не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом. Про причини неприбуття суд не повідомив.
Частинною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що СПД ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бучацькій ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, як платник податків.
Згідно до ст. 67 Конституції України та пп.16.1.4. п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала узгоджені суми податкового зобов'язання, самостійно визначених нею у податкових деклараціях про майновий стан і доходи №1600002276 від 22.03.2016 та №1400003303 від 29.04.2014, внаслідок чого станом на 06.12.2016 у неї виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1279,05 грн., в тому числі недоїмка - 1034,59 грн. та пеня - 244,46 грн.
Вказана сума заборгованості підтверджується довідкою про наявність заборгованості від 06.12.2016 року, розрахунком суми позовних вимог та обліковою карткою платника податків.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" № 64404-19 від 17.06.2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, з дати отримання податкової вимоги, відповідачем податковий борг не погашався в повному обсязі, а отже, відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України вищевказана податкова вимога не відкликалася.
На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу у сумі 1279,05 грн. відповідачем не надано, та судом не здобуто.
Згідно п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь - які власні кошти. (п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України).
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).
Згідно п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Бучацької обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області ( вул. Галицька, 11, м. Бучач, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 39515542) податковий борг в сумі 1279,05 грн. (одна тисяча двісті сімдесят дев'ять гривень п'ять копійок) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування шляхом перерахування на р/р 33112341700667, МФО 838012, код платежу 11010500, код ЄДРПОУ 37943418, банк одержувача - УК у Зборівському районі, с. Озерна.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.