10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"10" січня 2017 р. Справа № 2а/1770/3782/2011
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Жизневської А.В.
Охрімчук І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,
представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії про визнання протиправними рішень ,
У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії, з урахуванням неодноразових доповнень та уточнень, про визнання протиправними рішення відповідача від 25 січня, 24 лютого, 2 вересня 2011 р. щодо невизнання її інвалідом ІІІ групи, у зв'язку з тим, що Рівненською обласною МСЕК під час їх прийняття не дотримано вимоги пункту 19 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2009 р. №1317. Вважала, що наявне у неї захворювання є підставою для прийняття відповідачем рішення про підтвердження їй ІІІ групи інвалідності, відповідно до критеріїв, анатомічних дефектів і прирівняних до них станів, визначених Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 7 квітня 2004 р. за №183.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської обласної МСЕК від 25 січня та 2 вересня 2011 р. про відмову у визнанні ОСОБА_3 інвалідом ІІІ групи. Зобов'язано відповідача повторно розглянути питання щодо встановлення ІІІ групи інвалідності ОСОБА_3.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 р. постанову суду першої інстанції змінено - виключено посилання суду про зобов'язання Рівненську обласну МСЕК встановити ОСОБА_3 саме ІІІ групу інвалідності.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 р. касаційну скаргу Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 р. без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2016 р. касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 р. з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши матеріали справи та законність й обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 10 серпня 1999 р. тимчасово встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок загального захворювання (довідка обласної МСЕК від 27 вересня 1999 р. серії МСЕ №213607). У подальшому встановлена позивачу група інвалідності щорічно, до 2008 року підтверджувалася, що стверджується довідками відповідача серії МСЕ №017470 від 06 вересня 2000 р., серії МСЕ №212159 від 03 вересня 2001 р., серії ВТЭ-19 №081500 від 11 вересня 2002 р., серії МСЕ №033007 від 09 вересня 2003 р., серії МСЕ №065175 від 22 вересня 2004 р., серії МСЕ №066417 від 14 вересня 2005 р., серії МСЕ №106715 від 20 вересня 2006 р., серії МСЕ №070456 від 09 жовтня 2007 р.
У вересні 2008 року відповідно до акту огляду Костопільською міжрайонною МСЕК від 10.09.2008 року №77 інвалідність позивача продовжена до 01.09.2010 року.
У вересні 2010 року, згідно акту огляду Костопільською міжрайонною МСЕК від 20 вересня 2010 р. №208 інвалідність ОСОБА_3 не встановлена.
Не погоджуючись з висновками Костопільською міжрайонною МСЕК від 20 вересня 2010 р. №208 щодо не підтвердження групи інвалідності, ОСОБА_3 звернулася до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії.
З грудня 2010 року по вересень 2011 року експертиза щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_3 проводилась Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією.
Так, в січні 2011 року, Рівненської обласною медико-соціальною експертною комісією проведено експертне обстеження ОСОБА_3 За результатами проведення обстеження складений акт від 25 січня 2011 р. №33. З акта від 25 січня 2011 р. №33 вбачається, що в ньому містяться висновки членів комісії: лікаря хірурга, лікаря терапевта, лікаря невролога та лікаря офтальмолога.
Відповідно до пункту 30.4 вказаного акту від 25 січня 2011 р. №33, в графі "Група інвалідності" зроблений запис - невстановлена. Кожним з вказаних лікарів членів комісії в акті зроблений відповідний запис з зазначенням даних про обстеження ОСОБА_3, акт підписаний та завірений печаткою кожного лікаря окремо та завірений печаткою Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії.
Крім того, в матеріалах справи мається заключення Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м.Вінниця) від 17 лютого 2011 р. №16, відповідно до якого, за наявною у ОСОБА_3 патологією Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією в 2011 році інвалідом її не визнано, підстав для зміни рішення МСЕК на даний час не виявлено.
Листом від 24 лютого 2011 р. за вих. №06-69 відповідач повідомив ОСОБА_3, що згідно заключення Вінницького НДІ від 17 лютого 2011 р. №16, рішення МСЕК від 25 січня 2011 р. підтверджено (інвалідом не визнана).
В серпні 2011 року Рівненської обласною медико-соціальною експертною комісією проведено експертне обстеження ОСОБА_3. За результатами проведення обстеження складений акт від 02 вересня 2011 р. №388 , який містить висновки членів комісії: лікаря хірурга, лікаря терапевта, лікаря невролога та лікаря офтальмолога.
Відповідно до пункту 30.4 вказаного акту від 25 січня 2011 р. №33, в графі "Група інвалідності" зроблений запис - невстановлена. Кожним з вказаних лікарів членів комісії зроблений в акті зроблений відповідний запис з зазначенням даних про обстеження ОСОБА_3, акт підписаний та завірений печаткою кожного лікаря окремо та завірений печаткою Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії.
Згідно довідки про невизнання інвалідом від 24 лютого 2011 р. за вих. №06-69 ОСОБА_3 за результатами Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії - інвалідом не визнана.
Відповідно до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03 грудня 2009 р. №1317 (надалі - Положення) медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров"я при Міністерстві охорони здоров"я автономної республіки Крим, управліннях охорони здоров"я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Згідно пункту 6 Положення висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
У відповідності до пункту 9 Положення комісії мають бланк установленого МОЗ зразка, штамп і печатку.
Згідно пункту 25 Положення рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку.
Компетенція Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій визначена пунктами 12, 14 Положення. Так, згідно з пунктом 12 Положення такі комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними знімають їх.
За змістом пункту 17 Положення медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюванням, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач була обстежена лікарями, які є членами Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії, всі з них, на час обстеження мали відповідну кваліфікацію та повноваження для такого проведення обстеження, накази про призначення кожного члена комісії надані представником відповідача.
Крім того, згідно з пунктом 24 Положення в особливо складних випадках обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
На пропозицію ОСОБА_3, що в складі комісії відсутній судинний хірург (по профілю її захворювання), їй було запропоновано стаціонарне обстеження в НДІ РІ м. Вінниця, на що вона погодилась та проходила таке відповідне обстеження (копія додана до матеріалів справи), а тому колегія судів погоджується з позицією суду першої інстанції, що порушень щодо недотримання відповідачем вимог пункту 17 Положення позивачем не доведено.
Відповідно до пункту 19 цього Положення комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. За наявності заперечень представників фондів соціального страхування комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання.
Згідно з пунктом 10 Положення, до складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Отже, при бажанні бути оглянутою лікарями тільки з відповідним профілем, позивач не позбавлена була права звернутися до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії з письмовим клопотанням про призначення до членів комісії, яка буде проводити її обстеження, лікаря відповідного профілю. Однак, жодного разу ОСОБА_3 не зверталась з таким проханням до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії, а тому експертне обстеження проводилось кваліфікованими, уповноваженими на то членами комісії на підставі відповідних наказів та з дотриманням вимог пункту 19 Положення.
Відповідно до пункту 20 Положення комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Будь-яких доказів щодо не дотримання відповідачем пункту 20 вимог Положення позивачем не надано і судом не встановлено, що Рівненська обласна медико-соціальна експертна комісія керуються іншими нормативно правовими актами ніж тими, що зазначені в пункту 20 Положення, а тому посилання позивача є не обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначення для кожної конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, груп інвалідності, причини і часу її настання, відповідно до положень статті 1 Закону України від 06.10.2005 року №2961-ІУ «Про реабілітацію інвалідів в Україні» є виключною компетенцією медико-соціальної експертизи і адміністративний суд не може втручатися у вільний розсуд (дискрецію) органу, який її провидить, а тому оцінка обставин щодо наявності чи відсутності медичних показників для встановлення ОСОБА_3 інвалідності не відноситься до компетенції суду.
Колегія суддів вважає, що Рівненською обласною медико-соціальною комісіею порушень норм чинного законодавства, а саме п.17, п.19 та п.20 Положення про МСЕК, затверджену постановою КМУ №1317 від 03.12.2009 року - не допущено.
Твердження апелянта, що основний діагноз, який значився у медичній документації до направлення на МСЕК змінювався комісією - є хибними. Встановлено, що на всіх етапах проведення експертизи основний діагноз не змінювався, а також враховувався супутній діагноз, який вносився до протоколу.
Щодо кількісного та персонального складу Рівненської обласної МСЕК у 2011 році то судом першої інстанції також надана правомірна оцінка зазначеному. Так, долученими актами огляду позивача, підписаними лікарями-експертами та одноголосним прийняттям рішень з внесенням відповідних відомостей до протоколів огляду та протоколів засідань, скріплених печатками, підтверджено, що засідання комісії проводилися у повному складі та спростовано доводи апелянта щодо порушення п.19 Положення.
Зазначені обставини не спростовуються і долученим до справи Положенням про обласну загальну МСЕК, затверджену 22.03.2011 року.
Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог.
Також, колегія суддів погоджується з доводами Відповідача, що на сьогоднішній день неможливо прийняти об"ективне експертне рішення стосовно стану здоров"я ОСОБА_3 за 2011 рік, так як за період з 2011 року по даний час, стан її здорова"я міг змінитися, а оцінити її стан на даний час можливо лище за наявності нових медичних документів.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: А.В. Жизневська
І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "12" січня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_2
3- відповідачу/відповідачам: Рівненська обласна медико-соціальна експертна комісія вул.Словацького,10,м.Рівне,33028
4,5 - представнику позивача - ОСОБА_4, АДРЕСА_3
АДРЕСА_1,
- ,