Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М
Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.
11 січня 2017 року справа №812/856/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 812/856/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» до Управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо застосування значення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,2 при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,6389 га, землекористувача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський ГТЗ" для розміщення та експлуатації будівлі цеху № 22 (будівля котельної), та яка знаходиться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Незалежності (Орджонікідзе), 128;
- скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №32-28-0.2-979/2-16 від 08 липня 2016 року, виданого відповідачем;
- зобов'язання Управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області здійснити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,6389 га, землекористувача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський ГТЗ" для розміщення та експлуатації будівлі цеху №22 (будівля котельної), та яка знаходиться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Незалежності (Орджонікідзе), 128, з урахуванням частин, з яких складається вказана земельна ділянка і застосовувати відповідні значення коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання кожної частини земельної ділянки, а саме: під капітальну триповерхову забудову - 0,2251 га, значення Кф - 1,2 (землі промисловості); під споруди - 0,0941 га - значення Кф - 1,2 (землі промисловості); під проїзди, проходи - 0,0446 га - значення Кф - 0,1 (інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту; під зелені насадження - 0,2751 га - значення Кф - 0,5 (інші землі - землі зелених насаджень) та видати ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки (а.с. 3-5).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 812/856/16 у задоволені позовних вимог відмовлено (а.с. 99-102).
Не погодившись із судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права в частині невірного розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду товариству.
Вважає, що при такому розрахунку необхідно враховувати частини, з яких складається земельна ділянка змішаного використання і застосовувати відповідні значення коефіцієнтів, так до частини земельної ділянка під капітальну триповерхову забудову площею 0,2251 га необхідно застосовувати Кф - 1,2 (землі промисловості); під споруди - 0,0941 га - Кф - 1,2 (землі промисловості); під проїзди, проходи - 0,0446 га - Кф - 0,1 (інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту; під зелені насадження - 0,2751 га - Кф - 0,5 (інші землі - землі зелених насаджень).
Вважає, що суд неправомірно посилався на коефіцієнт функціонального використання, визначений на момент підписання договору оренди землі від 15.03.2007 року (Кф -1,2), оскільки цей коефіцієнт застосовувався при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2006 року, що не є предметом даного спору.
Крім того, апелянтом зазначено, що судом не досліджувалась технічна документація даної земельної ділянки, тому будь-які ствердження суду є передчасними, надуманими та неправомірними.
Посилаючись на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства апелянт просив суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 109-113).
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про свідчать поштові повідомлення ( а.с.173,174).
15 грудня 2016 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу разом із клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника управління (а.с. 152-156).
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» (код ЄДРПОУ 31097964) є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 11 серпня 2000 року., місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардейська, 12 офіс 177. Діє на підставі Статуту (а.с. 6-16).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності товариства є: 22.19 виробництво інших гумових виробів, 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.89 роздрібна торгівля лотків і на ринках іншими товарами (зворотній бік а.с. 13).
Лисичанською міською радою 21 лютогго 2007 року прийнято рішення № 217, яким, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський ГТЗ" надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,6389 га для розміщення та експлуатації будівлі цеху № 22 ( будівля котельної) за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе (Незалежності), 128 (а.с. 20, 68).
15 березня 2007 року між Лисичанською міською радою як орендодавцем - власником землі та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський ГТЗ" укладено договір оренди землі, відповідно до якого, на підставі вищевказаного рішення про прийняття в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівлі цеху № 22 (будівля котельної), яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128 (а.с. 17-19).
Згідно п.2 зазначеного договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6389 га, у тому числі: під капітальну триповерхову забудову - 0,2251 га; під споруди - 0,0941 га; під проїзди, проходи - 0,0446 га; під зелені насадження - 0,2751 га. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, що належать орендарю на підставі приватної власності (п.3 договору).
Пунктом 5 договору встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації - 1 232 054,76 грн. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 18 480,82 грн. (п. 9 договору).
Відповідно до п.15 договору зазначено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 0,6389 га - землі підприємств іншої промисловості.(зворотній бік а.с.17 ).
Земельна ділянка передана в оренду 03 квітня 2007 року, відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди (зворотній бік а.с. 20).
Згідно п. 17 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення земельної ділянки. Невід'ємними частинами договору (пункт 40) є: план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки; розрахунок розміру орендної плати.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу розроблено ПП ОЦВ "Агроцентрнаука", відповідно до якого метою використання земельної ділянки площею 0,6389 га, розташованою за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Орджонікінзе,128 є розміщення та експлуатація будівлі цеху № 22 (будівля котельної) (а.с.69).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки пройшов Державну експертизу землевпорядної документації, про що зроблено висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 17 січня 2007 року № 103 (а.с.70).
12 липня 2016 року позивачу видано витяг Управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08 липня 2016 року № 32-28-0.2-979/2-16 (а.с. 24), згідно якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 0,6389, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Незалежності (Орджонікідзе), 128, та, яка надана позивачу в користування для розміщення та експлуатації будівлі цеху №22 (будівля котельної), з урахуванням значення коефіцієнту Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) 1,2 складає 1 836 531,17 грн. Відповідач при розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,6389 га застосував до всієї площі значення коефіцієнту, яким характеризує функціональне використання земельної ділянки - 1,2 - як землі промисловості, як зазначено в договорі оренди.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачу за договором оренди було передано у користування земельну ділянку площею 0,6389 га для використання у промисловості без розмежування на окремі види ділянок. Фактично окремі ділянки є угіддями загальної площі орендованої земельної ділянки, на якій розташовані інші обєкти інфраструктури промислового виробництва. Доводи позивача про необхідність відокремлення земель промисловості від земель іншого призначення, які знаходяться в оренді, не відповідають умовам договору оренди землі. Відповідачем був правомірно встановлений коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки 1,2, тому видані Управлінням Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель відповідають вимогам законодавства, тому як суб'єкт владних повноважень він діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, а позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з ст. 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України, передбачено, що використання землі в Україні є платним .Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренді землі. Згідно статті 18 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначеним проводиться не рідше як один раз у 7-10 років.
В даних правовідносинах спірним питанням є визначення функціонального призначення земельної ділянки, а саме чи відноситься спірна земельна ділянка до промислових земель чи має інше призначення.
Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі" одними з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду. Статтею 30 вказаного закону визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Відповідно до частини 1 статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
З умов договору випливає, що спірна земельна ділянка відноситься за функціональним призначенням до земель промисловості, що також підтверджено розрахунком орендної плати, в якому коефіцієнти застосовані та орендна плата обрахована в цілому для земельної ділянки без її поділу на ділянки, розташовані під будівлями, під зеленими насадженнями та проїздами, проходами й площадками
Відповідно до п. 11 ч.4 Положення про Управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2015 року № 30, управління веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Як вбачається із матеріалів справи, 12 липня 2016 року позивачу видано витяг Управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08 липня 2016 року № 32-28-0.2-979/2
-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яку орендує позивач.
У п. 1.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів № 18/15/21/11 від 27 січня 2006 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05 квітня 2006 року за № 388/12262 (далі - Порядок) зазначено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом та інші.
Згідно п.4 зазначеного порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
З п. 3.5 Порядку вбачається, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.
Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.
Відповідно до додатку №1 «Класифікація видів економічної діяльності на землях промисловості» Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої Наказом Державного комітету статистики України 05 листопада 1998 року № 377 та Додатку № 1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку до категорії «Землі промисловості» застосовується коефіцієнт 1,2.
Згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу від 2006 року цільовим використанням земельної ділянки площею 0,6389 га за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе (Незалежності), 128 є землі промисловості (а.с. 71).
В уточненому позові та апеляційній скарзі позивач посилається на те, що необхідне застосовувати відповідні значення коефіцієнтів, а саме: до частини земельної ділянка під капітальну триповерхову забудову площею 0,2251 га необхідно застосовувати Кф - 1,2 (землі промисловості); під споруди - 0,0941 га - Кф - 1,2 (землі промисловості); під проїзди, проходи - 0,0446 га - Кф - 0,1 (інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту; під зелені насадження - 0,2751 га - Кф - 0,5 (інші землі - землі зелених насаджень).
Ці твердження апелянта суперечать діючому договору оренди, проекту землеустрою та висновку Державної експертизи землевпорядної документації (а. с. 17-19,69-73), за якими земельна ділянка рахується за позивачем за єдиним кадастровим номером загальною площею 0.6389 га з визначенням «землі промисловості» без поділу на землі з різним призначенням та площею. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, договором оренди не визначений, тому призначення земель визначено відповідачем за цими ж документами, виходячи з первинних умов передання земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації виробничих будівель і споруд.
Позивач не позбавлений права укладання додаткової угоди з Лисичанською міською радою, в якій буде визначено окремо у складі загальної площі орендованої земельної ділянки, землі з різним функціональним призначенням та з зазначеннями до кожного виду земель коефіцієнтів функціонального призначення з метою забезпечення правової визначеності в цьому питанні, проте на час судового розгляду позивач таким правом не скористався.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачу за договором оренди було передано у користування земельну ділянку для використання у промисловості без розмежування на окремі види ділянок. Окремі ділянки, які складають загальну площу орендованої земельної ділянки, є угіддями цієї ділянки на яких розташовані інші об'єкти інфраструктури промислового виробництва.
З огляду на зазначена, суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта про те, що нормативна грошова оцінка землі, як землі промисловості не може бути визначена для всієї земельної ділянки, а окремо повинні бути оцінені землі під проїзди, проходи, землі під насадження, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у частин орендованої земельної ділянки різні цільові призначення.
Крім того, як вбачається із договору оренди земельної ділянки, підписаного сторонами у тому числі і позивачем, зазначено, що у оренду передається одна земельна ділянка з розміщення та експлуатації цеху, у т.ч. землі під капітальну триповерхову забудову, під споруди, під проїзди та проходи, під зелені насадження.
Таким чином доводи позивача про необхідність відокремлення земель промисловості від земель іншого призначення, які знаходяться у оренді позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки зазначені види являються не різновидом земель, а об'єктами інфраструктури, які знаходяться на одній орендованій земельній ділянці.
Оскільки у рішенні Лисичанської міської ради та проекті землеустрою, земельна ділянка площею 0,6389 га. визначена як промислова, виділена позивачу як одна ціла земельна ділянка, межі земельної ділянки встановлені для однієї площі, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що до орендованої позивачем земельної ділянки застосовано єдиний коефіцієнт функціонального призначення Кф. 1,2.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при визначенні коефіцієнту функціонального призначення земельної ділянки діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.
Інші позовні вимоги позивача є похідними від позовних вимог про визначення коефіцієнту функціонального призначення земельної ділянки, відтак, є також такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі докази по справі в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права та не спростовують рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 812/856/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» до Управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді Т.Г.Арабей
І.В.Геращенко
Г.М. Міронова