про повернення апеляційної скарги
Справа № 686/7309/15-а
11 січня 2017 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Загороднюк А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, зобов'язання повернути безпідставно утримані кошти,
відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам частини 6 статті 187 КАС України, Вінницьким апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 28 грудня 2016 року залишено апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 5 днів з моменту отримання ухвали виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору або доказів на підтвердження звільнення від такої сплати.
06 січня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, вважаю за необхідне відмовити у його задоволенні з огляду на наступні обставини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" від 05 лютого 2016 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
До того ж, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
Крім того, виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливити зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".
Також суд не приймає до уваги посилання апелянта на те, що з 01 січня 2017 року Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору, оскільки апеляційна скарга подана 18 листопада 2015 року, тобто до набрання чинності змін до Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тобто, питання про відкриття провадження повинно вирішуватись з урахуванням законодавства, що діяло на час звернення з апеляційною скаргою.
Ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху в касаційному порядку не оскаржена.
Одночасно апелянт вимоги цієї ухвали не виконав, а саме: встановлений на момент звернення з апеляційною скаргою, розмір судового збору не сплачено та доказів на підтвердження того, що на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт був звільнений від сплати судового збору не надано.
Посилання апелянта у клопотанні на статтю 58 Конституції України є безпідставними, оскільки відповідно до рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне повернути апеляційну скаргу.
Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України,
1. відмовити у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.
Суддя-доповідач Загороднюк А.Г.