Справа: № 750/10058/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
11 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо перерахунку щорічної допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік та зобов'язати здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік у розмірі 5 мінімальних пенсі за віком.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2016 року вказаний адміністративний позов був задоволений.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що спірні правовідносини, окрім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», регулюються також Бюджетним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради задовольнити, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд встановив, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 січня 2016 року ОСОБА_2 є учасником бойових дій.
Згідно з довідкою листом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради від 06 жовтня 2016 року № 06-06/20450 у квітні 2016 року позивачу була виплачена допомога до 5 травня, передбачена ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 920 грн. 00 коп.
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради із заявою, у якій просив здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити вказану допомогу у розмірі 4730 грн. 00 коп. Листом відповідача від 06 жовтня 2016 року № 06-06/20450 у задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При вирішенні даної справи суд першої інстанції керувався висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ст. 17 вказаного Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.
Згідно з п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України було установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності з 01 січня 2015 року.
Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Відповідно до пп. 2 п. 1 вказаної постанови було установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920 грн. 00 коп.
Конституційний Суд України вирішував питання про те, чи має право держава змінювати порядок і розміри існуючих соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та чи є обов'язковими для застосування судами України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України з питань соціального захисту громадян, видані на виконання вимог Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
У рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зроблено висновок про те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що при вирішенні питання про розмір допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», необхідно керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Як раніше зазначалося, у квітні 2016 року ОСОБА_2 була виплачена щорічна разова допомога у розмірі 920 грн. 00 коп.
Відтак, розмір нарахованої та виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 році відповідає вимогам законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а колегія суддів вважає необґрунтованими, адже у ній викладений висновок щодо застосування інших норм права, ніж у даній справі та за інших фактичних обставин.
Так, у справі № 537/5837/14-а позивач просив здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік. Судові рішення про задоволення позову були обґрунтовані тим, що вказана допомога була виплачена у квітні 2014 року у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України, а той час як повноваження щодо визначення розмірів деяких соціальних виплат були делеговані Кабінетові Міністрів України лише з серпня 2014 року.
У даному випадку, повноваження щодо встановлення розміру окремих соціальних виплат були надані Кабінетові Міністрів України з 01 січня 2015 року, а щорічну разову грошову допомогу позивачу було виплачено у квітні 2016 року.
Таким чином, посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а та на ст. 2442 КАС України є необґрунтованими.
Отже, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 07 листопада 2016 року, та є підставами для її скасування.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, надав неналежну оцінку дослідженим доказам та прийняв рішення, яке не відповідає вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради задовольнити, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 1832, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2016 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.