Справа № 761/41250/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
11 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Бужак Н.П. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора 4-ї роти 3-го батальйону УПП в м. Києві ДПП НП капрала поліції Стебляннова Юрія Миколайовича про скасування постанови,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року позов залишено без розгляду.
Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу, поновити строк для подачі позовної заяви, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі, оскільки вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, інспектором 4-ї роти 3-го батальйону УПП в м. Києві ДПП НП капралом поліції Стеблянновим Юрієм Миколайовичем 31.10.2016 винесено постанову АР № 283497 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її вручення. При цьому, якщо такий строк було пропущено, однак викладені у позовній заяві обставини свідчать про те, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважними, то суд не може залишити такий позов без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 КАС.
Оскаржувану постанову отримано позивачем 31.10.2016, тобто граничним строком її оскарження є 10.11.2016. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву подано до суду лише 22.11.2016. Проте, у позовній заяві та апеляційній скарзі позивачем викладені обставини, які суд апеляційної інстанції приймає як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Так, отримавши оскаржуване рішення відповідача 31.10.2016, позивач 02.11.2016 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про його скасування (а.с. 15). Однак, ухвалою вказаного суду від 04.11.2016 по справі №755/16299/16-а на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС позов повернуто позивачу та роз'яснено, що позов має бути подано за місцем знаходження відповідача або місцем проживання позивача (а.с. 14). Вказану ухвалу отримано позивачем 21.11.2016 (а.с. 16), після чого наступного дня (22.11.2016) позивач звернулася із позовною заявою до Шевченківського районного суду м. Києва.
Тобто позивачем вчинялися активні дії для захисту порушених, на її думку, прав, однак у зв'язку із помилковим зверненням до неналежного адміністративного суду, позивач пропустив строк подання позову до Шевченківського районного суду м. Києва.
Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає висновок суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без розгляду необґрунтованим, а оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в справі, порушено норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що вимоги апеляційної скарги в частині, що стосується поновлення строку подачі позову та направлення справи на продовження розгляду у новому складі суду не підлягає задоволенню, оскільки норми КАС таких повноважень суду апеляційної інстанції не передбачають.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 199, 202, 205, 207, 212, 254 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту постановлення є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Н.П. Бужак
Суддя Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Бужак Н.П.
Сорочко Є.О.