"27" квітня 2007 р.
Справа № 13/68-1426
15 год. 45 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
при секретарі судового засідання Касюдик О.О.
за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006
до: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000
За участю представників сторін:
позивача: Ловчук М.В. -довіреність №01/05 від 04.01.2007 р.
відповідача: Лисий Я.І. -довіреність №395/7/10-015 від 20.04.2007 р.
Суть справи:
про скасування повністю податкових повідомлень-рішень №№0001412305/0, 0001432305/0 від 23.11.2006 р. та №0001422305/0 від 23.11.2006 р. в частині нарахування 3460,75 грн. основного боргу та 1730 грн. штрафних санкцій.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: позивачем придбано послуги від ПП "Багро" по оранці та посівах земельних ділянок, а оскільки останній транспортних засобів та механізмів для цього не має, за це коштів своїм постачальникам не перераховував, в актах виконаних робіт та податкових накладних немає розшифровки цих робіт, послуг, то позивач безпідставно включив до валових витрат в ІІ кв.2005 р. та І кв. 2006р. вартість таких послуг; 25,71% акцій позивача належить державі, однак за результатами 2005 р. позивач не перерахував відповідну частину прибутку до загального фонду Держбюджету України; позивач безпідставно відніс до податкового кредиту ПДВ сплачене у вартості придбаних матеріальних цінностей та послуг від ПП "Багро", ТОВ "Західенерго", ПП "Терно-маркет", ТОВ "Інтеграл" по причині, що постачальники вказаних постачальників позивача або не звітувались, або не показували подібних операцій в своїх звітних документах, або по деяких з них скасовано державну реєстрацію тощо.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст.130 КАС України.
В судовому засіданні 13.04.2007 р. оголошувались перерви до 20.04.2007 р. та до 04.05.2007 р. для надання можливості сторонам надати додаткові обґрунтування, заперечення та докази.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
- відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача по питаннях дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006 р., по результатах якої складено акт №18727/23-222/03353503 від 16.11.2006 р. та прийняті податкові повідомлення-рішення №0001412305/0/80227; №0001422305/0/80226; №0001432305/0/80225 від 23.11.2006 р. про донарахування та стягнення відповідно 39005 грн. ПДВ та 19502,5 грн. санкцій; 10684,23 грн. податку на прибуток та 4831,17 грн. санкцій; 2515 грн. частини прибутку та 1006 грн. санкцій.
Позивач з встановленими правопорушеннями в частині включення до валових витрат членських внесків асоціації та неправильного вирахування амортизаційних відрахувань в результаті помилки з визначенням групи основних фондів, що потягло заниження податку на прибуток в сумі 7223,48 грн. погодився і платіжним дорученням №13166 від 01.12.2006 р. цю суму боргу сплатив. Однак з нарахуванням: податку на прибуток по господарських операціях з ПП "Багро"; ПДВ по господарських операціях з ПП "Багро", ТОВ "Західенерго", ПП "Терно-маркет", ТОВ "Інтеграл"; частини прибутку з державної частки у статутному фонді та відповідних санкцій не погоджується, правомірність чого і оскаржив до суду.
Як видно з акту перевірки (стор.14, 15, п/п 3.1.2 "Валові витрати" п.3.1 розділу 3) ПП "Багро" надало позивачу послуги по посіву цукрового буряка, кукурудзи та оранці землі, що підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт і відповідачем робляться висновки, що оскільки в ПП "Багро" подібних механізмів для надання таких послуг немає, кошти за такі послуги своїм постачальникам ПП "Багро" не перераховувало, в звітних документах такі послуги не прослідковуються, подані документи не підтверджують обсяг, об'єм дату наданих послуг, а тому позивачем зайво відображено у складі валових витрат вартість отриманих послуг в сумі 5250 грн. у 2 кв. 2005 р. та 8593,15 грн. у І кв. 2006 р. і відповідно занижено податок на прибуток на 3460,75 грн.
Дані висновки є поверхневими, помилковими і безпідставними, а донарахування податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Багро" незаконне, виходячи зі слідуючого:
- з огляду на ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати це сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості послуг, які придбаває платник податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і підтверджується (п/п 5.3.9 п.5.3 ст.5) відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Податкові накладні заповнені ПП "Багро" і видані позивачу, до яких відповідач претензій не висував на предмет наявності доказової та юридичної в них сили, відповідно до п/п 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податковими звітними і одночасно розрахунковими документами. Більше того, відповідачем не спростовано факт оплати придбаних послуг позивачем, тобто понесення фактичних витрат у вигляді компенсації вартості придбаних послуг по посіву цукрового буряка, кукурудзи та оранці землі у ПП "Багро".
Дійсність і доцільність придбання таких послуг, що пов'язані з господарською діяльністю позивача підтверджує й відповідач, вказуючи в акті перевірки, що у перевірений період позивач займався, в т.ч. й виробництвом сільськогосподарської продукції і сировини (п.2.7 розділ 2 стор.4) і має землі, в т.ч. по договорах оренди земельних часток (паїв) (523 договори всього на 1412,8256 га) (п/п 3.3.2 стор. 27). Посилання відповідача на відсутність у ПП "Багро" відповідних транспортних засобів та механізмів для надання подібних послуг, відсутність доказів оплати таких послуг своїм постачальникам, можливий неналежний податковий облік та звітність у ПП "Багро" не спростовують факту понесених витрат позивачем при придбанні таких послуг, як і не спростовують й самого факту надання (придбання) таких послуг.
Крім того, відповідачем у встановленому порядку не ставилось питання про визнання господарських зобов'язань між ПП "Багро" та позивачем недійсними.
Як видно з акту перевірки (п/п 3.1.5 стор. 19-24) відповідачем встановлено, що позивачем на протязі 2005 р. та січня 2006 р. проводились розрахунки з ТОВ "Інтеграл", ПП "Багро", ТОВ "Західенерго", ПП "Терно-маркет" за придбані товарно-матеріальні цінності та послуги, на що виписані податкові накладні постачальниками (продавцями). Позивачем сплачене ПДВ у вартості придбаних матеріальних цінностей, послуг, використано в якості податкового кредиту в звітних податкових періодах, що на думку відповідача є неправомірним, оскільки постачальники продавців (ПП "Багро", ПП "Терно-маркет", ТОВ "Інтеграл", ТОВ "Західенерго") або подавали скорочені декларації з нульовими показниками, або не звітувались, або в них анульовані свідоцтва платників ПДВ, або за продану номенклатуру товарів позивачу продавці не розраховувались зі своїми постачальниками тощо, і відповідачем робиться висновок, що поставка товару (послуг) в розумінні ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" не відбулась, що податкові накладні не виконують своїх законодавчо встановлених функцій, що позивач в порушення пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс до податкового кредиту суми, які не знаходять підтвердження у податкових зобов'язаннях продавця цих товарів.
Висновки відповідача безпідставні, надумані, побудовані на довільному трактуванні норм закону та підстав виникнення права на податковий кредит платника, а донарахування ПДВ незаконне, виходячи зі слідуючого:
- в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005 р. № 327 та зареєстрованого в Мін'юсті України 25.08.2005 р. за №6/31-92, відповідачем в пп.3.1.5 акта перевірки вказується, що порушень у правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ не встановлено. Разом з тим, робляться в акті висновки, що порушення встановлені, тобто вказується протирічиві факти. Не спростовуючи доказовість та юридичну силу податкових накладних з підстав, визначених законодавством відповідач робить висновки, які не ґрунтуються як на первинних документах, так і на чинному законодавстві, як то "…податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції…", а також висновки не мають ні логічного, ні причинного зв'язку. Констатація відповідачем порушення позивачем п/п 7.2.3 п.7.2 ст.7 закону України "Про податок на додану вартість" взагалі необгрунтована і безпідставна.
Встановивши факт закупки матеріальних цінностей, послуг та розрахунків за них, відповідач вказує, що поставка товару (послуг) в розумінні ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" не відбулась (стор.24 акту), що фактично протирічить одне одному. При цьому питання про недійсність господарських зобов'язань по закупівлі матеріальних цінностей (послуг) не ставилась, а також не доводилась і не обґрунтовувалась нікчемність правочинів.
- позивач з огляду на вимоги ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" отримав податкові накладні, оплатив вартість товару (послуг) з ПДВ і сплачене у вартості товару ПДВ правомірно використав в якості податкового кредиту. Можливі порушення постачальників позивача чи постачальників продавців у податковій звітності чи в зв'язку зі своїми податковими зобов'язаннями перед бюджетами не тягнуть для позивача якоїсь відповідальності, а тим більше не позбавляють і не можуть позбавляти його права на податковий кредит, який документально підтверджений і передбачений законом.
- відповідачем у п.2.14 акту перевірки (стор. 6) вказано, що позивач стосунків з суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи яких визнано судом недійсними, не мав.
Відповідачем не доведено, що продавці товарів (послуг) ТОВ "Інтеграл", ТОВ "Західенерго", ПП "Багро", ПП "Терно-маркет" з огляду на вимоги п/п 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не мали права складати податкові накладні. Тому донарахування 39005 грн. ПДВ позивачу є безпідставним.
Як видно з акту перевірки (стор.17-19) відповідач констатує, що у статутному фонді позивача держава в особі уповноваженого органу має частку 25,71%, а тому по результатах 2005 р. позивач в порушення ст.65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", Постанови Кабміну України від 22.04.2005 р. №317, не нараховано та не сплачено до бюджету відрахування частини прибутку відповідно частки (акції, паї), що належить державі, в сумі 2515 грн.
Висновки відповідача є безпідставними, а донарахування частини прибутку є незаконним , виходячи зі слідуючого:
- позивач створений в процесі корпоратизації шляхом перетворення державного підприємства у ВАТ "Тернопільгаз" відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 р., про що сам відповідач вказує в акті перевірки (п.2.3 розділу 2 "Загальні положення" стор.2);
- п.3 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" передбачає серед загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, до яких позивач не відноситься і є корпоратизованим підприємством.
Таким чином, частина прибутку чи прибуток ВАТ "Тернопільгаз", якщо йому надано статус дивідендів за рішенням вищого органу управління (збори акціонерів) не може бути обов'язковим платежем до бюджету, оскільки в Законі України "Про систему оподаткування" це передбачено лише для некорпоратизованих підприємств. Тому посилання в акті перевірки (стор.18) відповідачем на Закони України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" безпідставне.
- з огляду на ст.92 Конституції України, ст.1 Закону України "Про систему оподаткування", встановлення податків, зборів, механізм їх справляння, проводиться виключно законами України про оподаткування, до яких Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" з огляду на п.20 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, ні тим більше Постанова Кабміну України, не відносяться.
Таким чином, прибуток позивача після сплати усіх податків і обов'язкових платежів (зборів) залишається в його повному розпорядженні і лише вищий орган управління вправі розпоряджатись чистим прибутком, як то направити на розвиток виробництва, на дивіденди тощо, що передбачено Законом України "Про господарські товариства", Господарським кодексом України, статутом позивача і відповідає вимогам Закону України "Про власність".
Крім того, згідно листів Регіонального відділення Фонду держмайна України по Тернопільській області №02-6/427 від 20.02.2004 р., направленого позивачу, №01-6/4159 від 21.10.2005 р., направленого Прокуратурі Тернопільської області, державна частка у статутному фонді ВАТ "Тернопільгаз" відсутня. Цей факт встановлено і при розгляді такого ж питання у справі №6/27-315, рішення по якій набрало законної сили.
- відповідачем в акті перевірки (стор.18) перекручено зміст п.3 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування", а саме вказано, що до загальнодержавних податків, зборів відносяться "… дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами…" і застосовано процедуру передбачену Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", прийнявши податкове повідомлення-рішення №0001432305/0/80225 від 23.11.2006 р., коли чистий прибуток чи частина чистого прибутку позивача податковим законодавством не регулюється.
З приводу вищевикладених протиправних дій відповідача по довільному та однобокому трактуванню чинного законодавства, в чому прослідковується систематичність (справа №6/27-315), та по перекрученню змісту норм законодавства з ціллю обґрунтування безпідставних донарахувань та стягнень слід направити відповідачу окрему ухвалу в порядку ст.166 КАС України.
На підставі наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю як обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та базуються на чинному законодавстві.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №№0001412305/0, 0001432305/0 від 23.11.2006 р. та №0001422305/0 від 23.11.2006 р. в частині нарахування 3460,75 грн. основного боргу та 1730 грн. штрафних санкцій.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 14 травня 2007 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції - Львівського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя С.Г. Стопник