"17" травня 2007 р.
Справа № 2/65-706
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1, м. Тернопіль,46000
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укра-Пол" вул. Крушельницької, 1, м. Тернопіль,46001
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенерго" ЛТД бул. Героїв Сталінграду, 11а/1, м. Чернівці,Чернівецької області,58000
треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору :
Голоскова О.І. , м. Тернопіль, вул. Крушельницької,1;
Радловський П.С, м. Тернопіль, вул. Л. Українки, 10/58.
про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
За участю представників сторін:
Позивача:
Відповідача: Вівчар А.Б., довіреність №6 від 12.03.07 р.
Третіх осіб:
Суть справи: Позивач просить визнати договір купівлі - продажу товарів від 01.02.2005 р. недійсним.
Пояснює, що договір заключений між ТзОВ "Укра-Пол" м. Тернопіль та ТзОВ "Західенерго" ЛТД м. Чернівці без наміру настання правових наслідків
Перший відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що: товар від другого відповідача одержаний у відповідності до умов договору купівлі-продажу від 01.02.2005 р. на суму 60750 грн. За даний товар була проведена оплата коштами на суму 3948 грн. 75 коп. та поставка макаронних виробів на суму 24824 грн. 57 коп. та олії на 50840 грн. 28 коп. Всього на суму 79610 грн. 60 коп.
Пляшки фарфорові були реалізовані підприємцю Голосковій О.І., яка їх оплатила.
Стверджує, заключений договір купівлі-продажу був заключений з намірами правових наслідків.
Просить у позові відмовити.
Другий відповідач відзив на позов та витребуваних судом документів не представив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і приймаючи до уваги, що:
1) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 08.05.2007р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку . 17.05.2007р. засідання продовжилось.
2) Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином є фіктивним правочином.
Тобто, коли волевиявлення учасників правочину не відповідає їх дійсній волі, а має місце лише імітація правочину, а у діях сторін відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.
У відповідності до ст. ст. 655,656,662 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу є двосторонньозобовязуючий. Це обумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав і обов'язків : продавець зобов'язаний передати покупцеві певну річ але вправі вимагати за це певну ціну, а покупець в свою чергу, зобов'язаний сплатити ціну, але вправі вимагати передачі йому проданої речі.
Відтак, передача речі та її оплата - це правові наслідки, які обумовлюються договором купівлі-продажу і які вчиняються для наміру одержати прибуток (одна сторона коштами друга майном)
3) З 24.04.2006р. по 21.05.2006р. Тернопільська об'єднана Державна податкова інспекція провела перевірку щодо взаєморозрахунків ТзОВ "Укра-Пол", ТзОВ "Західенерго ЛТД" за період з 01.01.2004р. по 30.10.2005р. про що складено акт "Про результати позапланової виїзної перевірки" №11072/23-420/24638536 від 24.05.2006р.
В даному акті позивач стверджує, що у виконання договору купівлі-продажу від 01.02.2002 р. перший відповідач отримав від другого відповідача пляшку фарфорову "Козак" 4500 штук по ціні 11 грн. 25 коп. на суму 60 750 грн., про що виписана видаткова накладна №502/2-4 від 02.02.2005р. та податкова накладна №502/2-4 від 02.02.2005р.
Однак, дана пляшка не була власністю другого відповідача, тому у відповідності до ст. 658 Цивільного кодексу України перший відповідач не набуває власності.
Стверджує, що відсутність товарно-транспортної накладної типової форми підтверджує, що товар не поставлявся.
4) При ознайомленні з наданими в суд документами встановлено:
а) В акті "Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Укра-Пол" №11072/23-420/24638536 від 24.05.2005р. ревізор інспектор зазначає, що товар (фарфорові пляшки "Козак") ТзОВ "Укра-Пол" був переданий ТзОВ "Західенерго ЛТД", який не був власником переданого товару.
Отже, сам представник позивача стверджує, що другий відповідач, не був власником пляшок, але він їх передавав першому відповідачеві.
При таких обставинах позивач повинен документально довести, що ТзОВ "Західенерго ЛТД" не був власником переданих вантажоодержувачу пляшок фарфорових "Козак" і хто фактично був їх власником (довести, чи мав він право передавати пляшки які не є його власністю).
Фактично, документи підтверджуючі, що спірні пляшки не були власністю другого відповідача (були власністю третьої особи) в суд не представлені.
Тому слід вважати, що твердження позивача є голослівним, не підтверджені відповідними документами. А тому прийняті до уваги бути не може.
Оригінал видаткової накладної №502/2-4 від 02.02.2005р. підписаної вантажовідправником (підпис якого скріплений печаткою) та директором вантажоодержувача, підтверджує, що у відповідності до ст. 334 Цивільного кодексу України 02.02.2005р. власником пляшок фарфорових стало ТзОВ "Укра-Пол" .
Вищезазначене підтверджує, що договір купівлі-продажу товарів від 01.02.2005р. вчинено з наміром створення правового наслідку і даний договір виконано, як ТзОВ "Західенерго ЛТД" (поставлено товар) так і ТзОВ "Укра-Пол", який оплатив даний товар шляхом перерахування 3948 грн. 75 коп. платіжними дорученнями №149 від 05.05.2005р.; №478 від 06.05.2005р.; №412 від 04.05.2005 р. та шляхом поставки макаронних виробів та олії в асортименті на суму 60 750 грн. 00 коп. (видаткові накладні №РГЗ - 00087 від 07.06.2006р.; № РГЗ - 00092 від 07.06.2006р.; №РГЗ - 00093 від 07.06.2006р. та товарно-транспортні накладні №РГЗ - 00093 від 07.06.2006р. та №РГЗ - 00092 від 07.06.2006р.)
б) ТзОВ "Укра-Пол" стверджує, що макаронні вироби, які поставлені ТзОВ "Західенерго ЛТД" в рахунок оплати за одержану пляшку отримані від ПП "Торговий дім Акватон" по видаткові накладній №9 від 10.02.2006р. на суму 48457 грн. 78 коп. від приватного підприємця Романовського О. Р., м. Дніпропетровськ по накладній РН-00141 від 10.02.2005р. на суму 6225 грн. 88 коп. та №00147 від 24.10.2005р. на суму 2941 грн. 01 коп.
Позивач не довів, що поставлені першим відповідачем другому відповідачеві макароннв вироби - це повернення поставлених останнім першому макаронних втробів (товар знеособлений)
Тому слід вважати, що макаронні вироби в оплату за пляшки поставлені товариством вищезазначених виробників (поставщиків).
Аналогічна картина і з олією.
Соняшникову олію одержано від :
- ДП "Торговий дім Мілко" по видатковій накладній №000811 від 13.02.2006р. на суму 8424грн. 38коп. та видаткової накладної №17 від 20.02.2006р. на 106102грн. 20коп.(є підписи, печатки).
Тому суд немає підстав визнавати договір недійсним по ст. 234 Цивільного кодексу України. Відтак, позовні вимоги позивача слід визнати необґрунтованими і вони не підлягають задоволенню.
5) При розгляді справи враховувалось:
а) Наказ Мінтранспорту та Мінстату України №488/346 від 29.12.1995р. затверджує типові форми документів роботи вантажного автомобіля. Із типової форми №1-ТН товарно-транспортної накладної вбачається, що це документ підтверджуючий перевезення грузу від вантажовідправника до вантажоодержувача (прийняв у вантажовідправника водій-експедитор і здав вантажоодержувач водій-експедитор).
Отже, даний документ є документом первинного обігу роботи вантажного автомобіля, а не первинного обліку товарно-матеріальних цінностей, які він перевозить. Відтак, даний документ не повинен зберігатися у вантажоодержувача, тим паче, що у нього є документ передачі товару представником продавця. Яким чином даний товар був доставлений до місця знаходження вантажоодержувача останній не повинен був з'ясовувати.
Про те, що товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів також зазначено в п.11.2 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України" №363 від 14.10.1997р.
Оскільки товарно-транспортна накладна є документом на перевезення вантажів, то цей документ повинен бути представлений вантажовідправником або позивач повинен належним чином довести, що при перевезенні пляшки товарно-транспортна накладна на затвердженій формі не виписувалась.
Тим паче, якщо позивач доведе, що товар перевозився по накладній, форма якої не затверджена, то це не може бути доказом невиконання договірних зобов'язань продавця. Адже, сам позивач стверджує, що пляшки поставлені.
б) ТзОВ "Укра-Пол" надало в суд видаткові накладні №РН-00141 від 10.10.2005р.; №РН-00147 від 24.10.2005р.; №РН-000147 від 25.10.2005р.; №17 від 20.02.2006р.; №РН-00087 від 07.06.2006р.; рахунки фактури СФ-000141 від 10.10.2005р., які підтверджують, що на час поставки продавцю олії і макаронних виробів у першого відповідача були такі продовольчі товари одержані від других продавців.
Відсутність по даним поставкам товарно-транспортних накладних на перевезення перший відповідач пояснює це тим, що продавці йому поставляли товар і перевізний документ йому не видавали.
в) Із наказу директора ТзОВ "Укра-Пол" №8 к від 15.07.2005р. вбачається, що Радловський П.С., прийнятий на роботу зав.складом з 15.07.2005р. на підставі заяви від 14.07.2005р. та направлення Тернопільського міського центру зайнятості "на працевлаштування" від 11.07.2005р. Звільнений з роботи 27.06.2006р.(наказ №31 від 27.06.2006р.)
Отже, Радловський П.С. у першого відповідача працював з 14.07.2005р. по 27.06.2006р. В поясненні позивачеві Радловський П.С. стверджував, що фарфорових пляшок "Козак" він не одержував, в поясненні суді він також стверджував, що товар, який був прийнятий директором йому не передавався. Під матеріальну відповідальність він приймав товар який поступив після 14.07.2005р.
г) Із наказу директора ТзОВ "Укра-Пол" №1 від 01.01.2004р.вбачаєтьчся, що з 01.01.2004р. виконуючим обов'язки зав.складом з повною матеріальною відповідальністю призначено Низовця В.О.
Отже, з 01.01.2004р. директор товариства виконував обов'язки зав.складом, підписавши при цьому договір на повну індивідуально-матеріальну відповідальність від 01.01.2004р.
Дії директора не протирічать вимогам чинного законодавства та п.5.2.8. Статуту товариства.
Тому слід вважати, що директор першого відповідача Низовець В.О. мав право підпису в видатковій накладній №502/2-4 від 02.02.2005р. як зав.складом та підпису на накладних по яких він відпустив спірний товар покупцю товару, який він одержав від другого відповідача.
д) Із видаткових накладних №РГЗ-00002 від 05.08.2005р.;№РГЗ-00005 від 21.09.2005р.; №РГЗ-00006 від 22.09.2005р.;№РГЗ-02325 від 01.12.2005р.;№РГЗ-00019 від 14.12.2005р.;№РГЗ-26.12.2005р. вбачається, що пляшки фарфорові "Козак" були реалізовані суб'єкту підприємницької діяльності Голосковій О.І. на суму 61276грн. 30коп.
Оплата за пляшки фарфорові "Козак" була нею здійснена готівкою, що підтверджено записами, і підписами в касовій книзі ТзОВ "Укра-Пол".
Вищенаведені дії підтверджують, що перший відповідач одержав ві д другого відповідача пляшки фарфорові, реалізував їх і мав від цього прибуток.
д) Той факт, що ТзОВ "Захід енерго ЛТД" звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності з дати державної реєстрації чи не подавали обов'язкової податкової звітності, а також те, що на його рахунках в банку були відсутні кошти та відсутність у товариства будь-яких бухгалтерських документів, не може ставити під сумнів представлені в суд документи по провединих двум'я юридичними і одною фізичною особою дій (здача, прийомка, передача, прийомка).
Тим паче, що у відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власновті вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встаковлена судом.
А поскільки позивач не довів хто є власником фарфорових пляшок "Козак", то суд не може встановити незаконність набуття права власності.
6) Згідно п. 40 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, видатки по державному миту слід покласти на позивача.
7) Відповідно до ст. ст. 44, 47 -1 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.02 р. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,84,85,86,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1) В позові позивачеві відмовити.
2) Стягнути з Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль (код 21131189)
- в дохід державного бюджету 85 грн. державного мита.;
- на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119 Одержувач: УДК у м. Тернополі за надані послуги - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 17 травня 2007 року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва