"07" травня 2007 р.
Справа № 9/348-4789
15:15 грн.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Шмідт Л.А.
Розглянув справу
за позовом Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції вул.Шевченка, 23, м.Борщів,Тернопільська область.
до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Скала-Подільський спеціалізованийкар'єр" вул.Кам'янець-Подільська, 1,Скала-Подільська,Борщівський район, Тернопільська область,48720
до відповідача-2: Приватного підприємства "Багро" вул. Грушевського, 8, м.Скалат, Підволочиського району.
за участю представників сторін
позивача: Скороход В.Л., довір. від 09.01.2007 р. № 20, Брик В.Г., довір. від 10.01.2007 р. № 43
відповідача-1 : Шашкіна Н.В., довір. від 05.10.2006р., Жук А.В., довір. від 20.11.2006 р.
відповідача-2 не взяв участі у справі, сторона про участь у справі належним чином повідомлена.
роз'яснивши учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України,
встановив:
У ході проведеної з 28.02..2006 р. по 26.05.2006 р. з перервою у роботі з 13.03.2006 р. по 25.05.2006 р. перевірки Борщівською МРДПІ планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету обов'язкових платежів до бюджету та одержання валютного законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2005 р. ВАТ «Скала-Подільський спеціалізований кар'єр» , за результатами якої складено акт від 26.05..2006 р. № 427/23-02/03443850 , Позивач встановив , що основним постачальником Відкритого акціонерного товариства є ПП. «Багро» , з яким укладено договір купівлі-продажу № 3 від 01.08.2004 р. пічного палива та бітуму дорожнього на суму 261000,60 грн. з розстрочкою платежу у межах 2004 -2006 р.
Аналізуючи виконання договору № 3 від 01.08.2004 р. сторонами, які його уклали , Позивач дійшов до висновку, що господарські зобов'язання , підставою яких є договір № 3, виникли з умислом в обох сторін -з боку ВАТ : на отримання права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та включення витрат на придбання товару до складу валових витрат, внаслідок чого зменшуються суми податкового зобов'язання, а з боку ПП. «Багро» : на ухилення від сплати ПДВ, внаслідок включення сум ПДВ до складу податкового зобов'язання . виходячи з цього, Позивач вважає, що господарські зобов'язання , підставою яких є договір купівлі-продажу пічного палива та бітуму дорожнього № 3, мають бути визнані недійсними як такі, що суперечать інтересам держави та суспільства та просить застосувати наслідки недійсності господарських зобов'язань у вигляді стягнення з ВАТ «Скала-Подільський спецкар»єр» в доход державного бюджету суму вартості отриманого пічного палива та бітуму дорожнього в сумі 261000, 60 грн. та стягнення з ПП. «Багро» в доход держави суму коштів , фактично отриманих в рахунок вартості пічного палива та бітуму дорожнього в сумі 15000 грн.
В процесі розгляду спору Позивач і до прийняття судом рішення із спору на підставі ст. 137 КАС України уточнив , подавши письмову заяву від 28.02.2007 р., правові підстави позову і просить визнати недійсним договір купівлі-продажу пічного палива та бітуму дорожнього на загальну суму 261 000,60 грн. від 01.08.2004 р. як такий, що вчинений без наміру настання правових наслідків, як обумовлювалися ним, посилаючись на наступні обставини.
- ПП. «Багро» не могло здійснити поставку пічного палива та бітуму дорожнього покупцю -ВАТ у зв'язку із відсутністю товарно-матеріальних цінностей та первинних документів, що підтверджують факт їх придбання у постачальників.
- Пунктом 3.1. договору № 3 передбачалася поставка автотранспортом продавця. Між тим, згідно з листом Державтоінспекції УМВСУ в Тернопільській області від 31.01.2007 р. транспортні засоби за ПП. «Багро» не зареєстровані. Що стосується поданих ВАТ «Скала-Подільський спеціалізований кар'єр» товарно-транспортних накладних на підтвердження доставки товару з м. Скалат в смт. Скала-Подільску вантажовідправником -ПП. «Багро» авто підприємством «ФО Сеньків В.М.» автомобілем КАМАЗ-5320, державний номер 04223 ТЕ, то автомобіль був зареєстрований за Сеньків В.М. з 13.04.2005 р. У той же час, на бланках ТТН відсутній підпис особи, яка прийняла товар для перевезення тобто Сеньківа В.М.
- Згідно з умовами пункту 3.2. договору, факт приймання поставлених товарів має підтверджуватися актом прийоми , але акти про передачу паливних і в'яжучих матеріалів за вересень та листопад 2004 р. , на думку Позивача, не являються підставою для проведення їх у бухгалтерському обліку, оскільки в них зазначено гр.. Сеньківа В.М., як представника ПП. «Багро» , але завірені накладні факсимільним підписом директора підприємства Бараном О.А.
- В порушення п. 4.1. договору ВАТ «Скала-Подільський спецкар»єр» не провів оплати за товар на умовах розстрочки платежу в межах 2004-2006 рр. , що ,вважає Позивач, є доказом укладення договору без наміру створення правових наслідків.
Відповідач-1 (ВАТ «Скала-Подільський спецкар»єр» ) позов не визнає, вважає, що при вчиненні правочину між сторонами було досягнуто домовленостей з усіх істотних умов договору купівлі-продажу , а отже не було умислу на укладення угоди, що суперечить інтересам держави і суспільства. Не містить правочин ознак фіктивності, адже для сторін настали бажані правові наслідки. Доводи Позивача про те, що ПП. «Багро» не могло здійснити поставки товару у зв'язку із відсутністю товарно-матеріальних цінностей вважає недоведеними, а невиконання зобов'язань однією із сторін договору як підставу для визнання недійсним договору заперечує як неспроможну. Стверджує, що придбані ним товари використані у господарському циклі , а заборгованість по оплаті за придбані товарно-матеріальні цінності відображена в обліку ВАТ як кредиторська заборгованість.
Відповідач- 2 (ПП. «Багро» ) не скористалося своїм правом на участь у судових засіданнях.
Дослідивши письмові докази, заслухавши доводи та пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що для задоволення позову підстави відсутні, виходячи з такого:
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обсяг повноважень органів державної влади, до яких відноситься і податковий орган, у сфері цивільних правовідносин строго обмежений законами та іншими нормативними правовими актами, що випливає із положень ч. 1 ст. 170 та ч. 1 ст. 173 ЦК України, у яких вказано, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Частина 4 ст. 19 Господарського кодексу України, закріплюючи межі здійснення державного контролю та нагляду за господарською діяльністю , встановлює, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю та нагляду визначаються законами.
У розвиток цього направлене положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року, згідно з яким відповідному органу державної влади надається право звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним повністю або в частині господарського зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Таким чином, Цивільним та Господарським кодексами України до повноважень органів державної влади , у тому числі податкового органу , не віднесено повноважень щодо здійснення контролю за походження товару за ланцюгом його придбання , а також умов виконання договорів на всьому етапі придбання товару, оскільки невиконання однією із сторін договору не має наслідком його недійсність.
До того ж реалізація повноважень органів державної влади не може бути спрямована на заперечення фундаментальних принципів у сфері цивільних та господарських правовідносин, одним із яких є принцип свободи договору, суть якого полягає вільному для сторін укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України .)
Разом з тим, положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України підлягають до застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом щодо підстав для звільнення від доказування.
Як випливає з заявлених у позові підстав, Позивачем заперечується законність договору між ВАТ «Скала-Подільський спекар»єр» та ПП. «Багро» з тих мотивів, що Підприємство не могло виконати умови договору, в силу відсутності у нього транспорту для перевезення пічного палива та бітуму дорожнього , і висновку, що Підприємство не могло бути її продавцем, оскільки не набуло товару у власність від своїх попередніх постачальників , судом оцінюються критично, з огляду на таке.
Як свідчать власноручні письмові пояснення гр.. Сеньків В.М., надані ним 14.03.2007 р. оперуповноваженому ВПМ Теребовлянської ДПІ , в період з 2003 р. по 2005 р. автомобіль КАМАЗ , державний номер 042023 , який належав на праві власності з 2002 р. гр. Сеньківу В.М., знаходився в оренді у ПП. «Багро» , що повністю спростовує доводи Позивача про неможливість виконання умов договору з поставки товару підприємством через відсутність у нього автомобіля на праві власності , адже відсутність автомобіля на праві власності не означає неможливості доставки товару покупцю орендованим автотранспортом.
Доводи Позивача про те, що підприємство «Багро» не могло бути власником товару, який продало Товариству , у зв'язку із начебто відсутністю товарно-матеріальних цінностей та первинних документів, що підтверджують факт їх придбання у постачальників, суд знаходить непереконливими і такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки у акті перевірки від 26.05..2006 р. № 427/23-02/03443850 Позивач встановив лише факт відсутності первинних бухгалтерських документів на придбання товару ПП. «Багро» через пожежу , яка знищила таку документацію. До того ж Позивач не врахував, що контроль за виконанням господарських зобов'язань самостійно господарюючих суб'єктів не входить до сфери державного контролю та державного нагляду, адже державному контролю та нагляду підлягає лише стан та достовірність бухгалтерського обліку та звітності у сфері збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей, податкової дисципліни, тощо ( ч. 3 ст. 19 ГК України ).
Разом з тим, звернення Позивача до суду з позовом про визнання недійсним договору як такого, що вчинений без наміру настання правових наслідків ,які обумовлюються ним, є перевищенням повноважень, наданих йому , як органу державної влади, законами у сфері цивільних та господарських правовідносин, а доводи та висновки Позивача не засновані на цивільному законодавстві, виходячи також з такого.
У відповідності до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
З наведеного випливає, що фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки,які складають зміст цього правочину . Якщо ж одна сторона діяла без наміру створити юридичні наслідки, а інша сторона такий намір мала, правочин не може бути визнаний недійсним .
Саме по собі невиконання правочину сторонами ще не означає, що укладено фіктивний правочин. Позивач , який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести відсутність у учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент вчинення правочину.
Водночас, за загальним правилом , невиконання зобов'язання , або виконання з відступленням від його умов, не має наслідком його недійсність.
Факт часткової сплати ВАТ «Скала-Подільський спецкар»єр» 15 000грн. продавцю - ПП. «Багро» в якості виконання грошових зобов'язань за договором , підтвердженням чого є копії платіжних доручень № 38 від 28.01.2005 р. та № 339 від 30.05.2005 р. , заперечує умовивід Позивача про фіктивність договору.
Позивач також вважає, що укладення та виконання договору Відповідачами відбулося не в рамках проведення фінансово-господарської діяльності, а з метою формування податкового кредиту з ПДВ, зменшення сум податку, які підлягають до сплати та приховування доходів від оподаткування, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Суд вважає такі твердження Позивача неспроможними, оскільки ним не доведено тієї обставини, що вчиняючи купівлю-продаж , суб'єкти господарських відносин не мали на меті отримання права власності, відповідно, на товар або гроші . Так само залишилися не спростованими Позивачем та поданими ним доказами доводи Відповідача -1 та Відповідача-2 про вчинення ними та його контрагентами вольових дій, спрямованих на досягнення обумовленого договором правового результату.
Беручи до уваги недоведеність Позивачем того, що договір купівлі-продажу пічного палива та бітуму дорожнього на загальну суму 261 000,60 грн. від 01.08.2004 р вчинений без наміру настання правових наслідків, у адміністративному позові слід відмовити повністю .
У судовому засіданні 07.05. 2007 р., відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України, було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови та про виготовлення постанови суду в повному обсязі о 15-00 год. 11.05.2007 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. 22 Закону України «Про судоустрій України», ст. 4, 6, 7, 18, 71, ст. 94, 162, 163, 167 КАС України та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1.Відмовити у задоволенні позову Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції , м. Борщів, вул. Кондри,5, Тернопільської області, до відповідача -1: Відкритого акціонерного товариства «Скала-Подільський спеціалізований кар'єр», смт. Скала-Подільська, вул. Кам»янець-Подільська,1, Борщівського району , Тернопільської області та до відповідача-2: Приватного підприємства «Багро», м. Скалат, вул.Грушевського,8, Підволочиського району Тернопільської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3 пічного палива та бітуму дорожнього на загальну суму 261 000,60 грн. від 01.08.2004 р. як такий, що вчинений без наміру настання правових наслідків, як обумовлювалися ним.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя Л.В. Кропивна