Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"20" грудня 2016 р. Справа № 911/3461/16
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м. Київ, в особі філії - Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”, м. Черкаси
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гленц”, Київська обл., м. Буча
про стягнення 228472,16 грн.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 1769 від 30.12.2015 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 21.11.2016 р.);
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз” в особі філії - Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Гленц” (далі - відповідач) про стягнення 228472,16 грн., з яких 106387,80 грн. пені та 122084,36 грн. штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № НОМЕР_1 від 30.04.2015 р. про закупівлю робіт в частині дотримання строку виконання робіт відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток № 8), у зв'язку з чим на підставі п. 7.3. договору позивачем нараховано відповідачу 106387,80 грн. пені та 122084,36 грн. штрафу.
24.11.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить зменшити розмір неустойки, посилаючись на те, що порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань за договором № НОМЕР_1 від 30.04.2015 р. стались внаслідок низької температури, яка була у січні - березні 2016 р. та внутрішнім розпорядженням філії УМГ “Черкаситрансгаз” про заборону виконання робіт в даний період у зв'язку з збільшенням тиску в газотранспортній мережі та затримки поставки обладнання, необхідного для вчасного виконання робіт за договором. Також, відповідач зазначає, що відбувся вихід з ладу програмного забезпечення (обліку даних) на заводі виробника лічильників, що призвело до неотримання в необхідний строк лічильників. Крім того, на думку відповідача, позивачем було невірно розраховано штрафні санкції, у зв'язку з наявністю коригуючого акта № 1 за листопад 2016 р., яким було зменшено суму виконаних робіт на 19550,26 грн.
06.12.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких позивач зазначає, що в договорі № НОМЕР_1 від 30.04.2015 р. відсутні умови виконання робіт, що ставлять в залежність виконання обов'язків підрядника від дій третіх осіб. Позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача на порушення ним строків виконання робіт через низькі температури та збільшення тиску в газотранспортній мережі, оскільки додатковою угодою № 2 від 31.12.2015 р. замовник і підрядник врахували зазначені обставини та у зв'язку з відсутністю технологічної можливості допуску підрядника на об'єкт для виконання будівельно-монтажних робіт, внесли зміни, якими строк виконання робіт у пункті 5.1. збільшили на чотири календарних місяці до 29.04.2016 р.
Також, в запереченнях позивач зазначає, що враховуючи коригуючий акт № 1 за листопад 2016 р., підписаний сторонами після порушення провадження у справі, вартість робіт, з яких допущено прострочення складає 1724512,15 грн., відповідно ціна позову становить 225911,09 грн. Позивачем наданий уточнений розрахунок, з якого вбачається, що позивачем нараховано пеню у розмірі 105195,24 грн. та штраф у розмірі 120715,85 грн. Проте, позивач не зменшив розмір позовних вимог, оскільки в прохальній частині не просить стягнути суми штрафу та пені, які вказані в розрахунку, а лише зазначає, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 105195,24 грн. пені та 120715,85 грн. штрафу. Отже, вказані заперечення на відзив за своїм змістом не є заявою про зменшення розміру позовних вимог, а тому судом розглядаються позовні вимоги в редакції, що викладена в позовній заяві.
У судових засіданнях 24.11.2016 р. та 06.12.2016 р. судом оголошувались перерви до 06.12.2016 р. та 20.12.2016 р.
Представник позивача у судових засіданнях 10.11.2016 р. та 24.11.2016 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, а у судових засіданнях 06.12.2016 р. та 20.12.2016 р. позовні вимоги підтримав в частині стягнення 225911,09 грн., проте заяви про зменшення розміру позовних вимог не заявив.
Представник відповідача у судове засідання 10.11.2016 р. не з'явився, а у судових засіданнях 24.11.2016 р., 06.12.2016 р. та 20.12.2016 р. просив зменшити розмір неустойки з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
30.04.2015 р. між публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Гленц” (підрядник) було укладено договір № НОМЕР_1 на закупівлю робіт (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору капітальний ремонт пунктів виміру витрат газу на ГРС УМГ “Черкаситрансгаз” (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), лот № 5 капітальний ремонт пункту виміру витрат газу на ГРС «Казарня», (далі - роботи), а замовник зобов'язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору ціна цього договору складає 2386893,02 грн. з ПДВ, згідно договірної ціни (додаток № 7), який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.4. договору ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк виконання робіт - з моменту укладення договору до 31.12.2015 р., згідно календарного графіку виконання робіт (додаток № 8), який є невід'ємною частиною договору.
Додатком № 8 до договору сторони узгодили графік виконання робіт по капітальному ремонту пункту виміру витрат газу на ГРС «Казарня», а саме проектні роботи з терміном виконання - травень-червень 2015 р.; відомча та державна експертизи - липень 2015 р.; будівельно-монтажні роботи - серпень-жовтень 2015 р.; пуско-налагоджувальні роботи та введення об'єкту в експлуатацію - листопад-грудень 2015 р.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 11.1. договору).
31.12.2015 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої сторони внесли зміни, зокрема, до п. 5.1. договору, додатку № 8 до договору та п. 11.1. договору.
Згідно з п. 5.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2) строк виконання робіт - з моменту укладання договору до 29.04.2016 р. згідно календарного графіку виконання робіт (додаток № 8), який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до додатку № 8 до договору сторони узгодили графік виконання робіт по капітальному ремонту пункту виміру витрат газу на ГРС «Казарня», а саме: проектні роботи з терміном виконання - травень-серпень 2015 р.; відомча та державна експертизи, будівельно-монтажні роботи та введення об'єкту в експлуатацію - вересень 2015 р.-квітень 2016 р.
Згідно з п. 11.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2) договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.06.2016 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
30.06.2016 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 3.1. договору.
Відповідно до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 3) ціна цього договору становить 2342308,69 грн. з ПДВ.
Відповідачем у серпні 2015 р., листопаді 2015 р., грудні 2015 р. та червні 2016 р. були виконані, а позивачем прийняті роботи на загальну суму 2322758,43 грн., що підтверджується актом надання послуг № 10 від 28.08.2015 р. на суму 64465,83 грн. та актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за листопад 2015 р. від 30.11.2015 р. на суму 14468,28 грн., № 2 за грудень 2015 р. від 25.12.2015 р. на суму 519312,17 грн., № 3 за червень 2016 р. від 30.06.2016 р. на суму 1744062,41 грн. та корегуючим актом № 1 за листопад 2016 р. від 09.11.2016 р. до акта № 3 від 30.06.2016 р. на суму -19550,26 грн., яким було зменшено вартість виконаних у червні 2016 р. робіт на суму 19550,26 грн.
Отже, станом на 29.04.2016 р. відповідачем було частково виконано роботи на суму 598246,28 грн., що підтверджується актом надання послуг № 10 від 28.08.2015 р. на суму 64465,83 грн. та актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за листопад 2015 р. від 30.11.2015 р. на суму 14468,28 грн., № 2 за грудень 2015 р. від 25.12.2015 р. на суму 519312,17 грн., які підписані та скріплені печатками сторін.
Решта будівельних робіт була виконана відповідачем 30.06.2016 р. з простроченням строку, встановленого у п. 5.1. договору, що підтверджується актом № 3 приймання виконаних у червні будівельних робіт (форми КБ-2в) за червень 2016 р. від 30.06.2016 р. на суму 1744062,41 грн.
09.11.2016 р. між сторонами було підписано корегуючий акт № 1 за листопад 2016 р. від 09.11.2016 р. до акта № 3 від 30.06.2016 р., з якого вбачається, що сторони зменшили суму виконаних будівельних робіт на 19550,26 грн.
Таким чином, враховуючи корегуючий акт № 1 за листопад 2016 р. від 09.11.2016 р. до акта № 3 від 30.06.2016 р., вартість фактично виконаних будівельних робіт за червень 2016 р. становить 1724512,15 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч. 1. ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання будівельних робіт позивач у позовній заяві просить на підставі п. 7.3. договору стягнути з відповідача 106387,80 грн. пені та 122084,36 грн. штрафу.
Відповідно до п. 7.3. договору за порушення строків виконання зобов'язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Приписами ст. 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 106387,80 грн. пені, нарахованої за період з 30.04.2016 р. по 30.06.2016 р. на вартість простроченого зобов'язання у сумі 1744062,41 грн.
Проте, судом встановлено, що вартість простроченого зобов'язання становить 1724512,15 грн. Також, позивачем невірно визначено період нарахування пені, оскільки включено у період нарахування пені 30.06.2016 р. - день приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума пені, нарахованої за період з 30.04.2016 р. по 29.06.2016 р. на вартість простроченого зобов'язання у сумі 1724512,15 грн., становить 105195,24 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 122084,36 грн. 7 % штрафу, нарахованого на вартість простроченого зобов'язання у сумі 1744062,41 грн.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання тривало більш ніж 30 днів, то позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 % штрафу.
Проте, як вже зазначалось, судом встановлено, що вартість простроченого зобов'язання становить 1724512,15 грн.
Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 7 % штрафу, нарахованого на вартість простроченого зобов'язання у сумі 1724512,15 грн., становить 120715,85 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір неустойки, оскільки порушення стоку виконання будівельних робіт відбулось не з його вини та посилається на те, що порушення строку відбулось внаслідок низької температури, яка була у січні - березні 2016 р. та внутрішнім розпорядженням філії УМГ “Черкаситрансгаз” про заборону виконання робіт в даний період у зв'язку з збільшенням тиску в газотранспортній мережі та затримки поставки обладнання, необхідного для вчасного виконання робіт за договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Посилання відповідача на те, що порушення строку відбулось внаслідок низької температури, яка була у січні - березні 2016 р. та внутрішнім розпорядженням філії УМГ “Черкаситрансгаз” про заборону виконання робіт в даний період не приймаються судом до уваги, оскільки додатковою угодою № 2 від 31.12.2015 р. замовник і підрядник у зв'язку з відсутністю технологічної можливості допуску підрядника на об'єкт для виконання будівельно-монтажних робіт, внесли зміни, якими строк виконання робіт у пункті 5.1. збільшили на чотири календарних місяці до 29.04.2016 р.
Щодо посилання відповідача на порушення строків виконання робіт у зв'язку з затримкою поставки обладнання з боку третіх осіб, в яких закуповувалось обладнання, то вказані обставини також не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного ризику та самостійного вибору постачальників продукції.
Крім того, у разі порушення контрагента відповідача своїх договірних зобов'язань, відповідач не позбавлений права застосувати до них штрафні санкції, якщо вони передбачені законом або договором.
Таким чином, зазначені у відзиві обставини не є виключним, що виключає можливість застосування судом ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Крім того, розмір штрафних санкцій за порушення відповідачем умов договору не є надмірно великим.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Гленц” (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Києво-Мироцька, буд. 170-В, код 35095777) на користь публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Печерський р-н, Кловський узвіз, буд. 9/1, код 30019801) 105195,24 грн. (сто п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять грн. 24 коп.) пені, 120715,85 грн. (сто двадцять тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 85 коп.) штрафу та 3388,67 грн. (три тисячі триста вісімдесят вісім грн. 67 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 11.01.2017 р.
Суддя О.О. Рябцева