донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.01.2017 справа №913/54/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від заявника апеляційної скарги: не з'явився; не з'явився; не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область
на ухвалу господарського суду Луганської області
від14.11.2016 р.
у справі№ 913/54/16 (суддя - Фонова О.С.)
за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область
про стягнення 30 298 грн. 97 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "ЛЕО", позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - ГТУЮ у Луганській області) 19 613 грн. 92 коп. заборгованості по сплаті за спожиту в грудні 2013 року - липні 2014 року активну електроенергію, 7 128 грн. 53 коп. інфляційних нарахувань, 740 грн. 15 коп. 3 % річних, 4 672 грн. 31 коп. пені.
В процесі розгляду місцевим господарським судом даної справи позивач уточнив позовні вимоги та за остаточними вимоги просив стягнути з відповідача борг у сумі 20 951 грн. 62 коп. за електроенергію спожиту у січні-жовтні 2014 року, грудні 2014 року, вересні-грудні 2015 року, пеню у сумі 2 371 грн. 80 коп., інфляційні нарахування у сумі 6 326 грн. 09 коп. та 3 % річних у сумі 649 грн. 46 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.03.2016 р. позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача борг за активну електроенергію у сумі 20 951 грн. 62 коп., 3 % річних у розмірі 649 грн. 46 коп., інфляційні нарахування у сумі 6 326 грн. 09 коп., пеню у сумі 2 371 грн. 80 коп., а також 1 147 грн. 70 коп. судового збору.
На виконання зазначеного рішення 01.04.2016 р. місцевим господарським судом видано відповідні накази.
В подальшому Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області звернулося до суду першої інстанції із заявою № 15-12/4919 від 31.10.2016, відповідно до якої просив відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2016 р. у справі № 913/54/16, яке набрало законної сили 01.04.2016, відповідно до наказу суду від 01.04.2016 р. до прийняття компетентними органами відповідних рішень.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.11.2016 р. у задоволенні вказаної заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області відмовлено.
Ухвалу суду мотивовано відсутністю в матеріалах справи належних доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим на даний час чи в майбутньому, а також відсутністю встановленого законом особливого порядку здійснення розрахунків з юридичними особами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду Луганської області від 14.11.2016 р., Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2016 р. по справі № 913/54/16, яке набрало законної сили 01.04.2016 р., відповідно до наказу суду від 01.04.2016 р. до прийняття компетентними органами відповідних рішень.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач стверджує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, ухвалу винесено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Скаржник стверджує, що на сьогодні нормативно-правовий акт, який регулює питання щодо сплати за реактивну електроенергію, інфляційних нарахувань, річних, пені, судового збору та ін. на користь ТОВ "ЛЕО" відсутній, рахунок не відкритий, тому виконати рішення суду щодо стягнення на користь ТОВ "ЛЕО" зазначеної в наказі суду заборгованості, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області не має можливості, у зв'язку з чим і була подана заява про відстрочення виконання рішення суду.
Апелянт вважає, що відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду про стягнення коштів на користь ТОВ "ЛЕО", господарським судом фактично зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області здійснити безспірне списання коштів на користь підприємства, яке перебуває на тимчасово окупованій території, що протирічить чинним нормативно-правовим актом.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.12.2016 р. для розгляду справи № 913/54/16 визначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. - головуючий суддя, судді - М'ясищев А.М., Сгара Е.В.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 1748 від 21.12.2016 р. внаслідок припинення повноважень судді-члена колегії ОСОБА_5 на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 р. про його звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження або її повернення призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/54/16.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.12.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. - головуючий суддя, судді - Сгара Е.В., Склярук О.І.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 15 від 03.01.2017 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею Сгара Е.В. через перебування у відпустці на дату слухання справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/54/16.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.01.2017 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. - головуючий суддя, судді - Ушенко Л.В., Склярук О.І.
Позивач та відповідач письмові відзиви на апеляційні скарги не надали.
Представники сторін та заявника апеляційної скарги у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи учасники процесу повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, відстрочити виконання рішення.
Згідно з п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Пунктом 7.2 вказаної постанови суду Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Заява Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 447 від 06.07.2016 р. "Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - постанова № 447) врегульоване питання оплати за активну електроенергію, зокрема встановлено, що під час проведення розрахунків за спожиту електроенергію з ТОВ "ЛЕО" бюджетні кошти перераховуються через відкритий товариством небюджетний рахунок.
Місцезнаходженням стягувача ТОВ "ЛЕО" згідно наказу суду від 01.04.2016 р. та відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприєців та громадських формувань зазначено: м. Луганськ, яке віднесено до території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р. від 07.11.2014 р.
У Державній казначейській службі України перебуває лист Служби безпеки України (з грифом "Для службового користування") № 8/1/2-18620 від 30.12.2015 р., згідно якого заборонено здійснення платежів на територію не підконтрольну українській владі та зупинено проведення платежів на користь ТОВ "ЛЕО", та який станом на сьогодні не відкликано.
Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області також звертає увагу, що в Державній казначейській службі України знаходиться доручення Прем'єра-Міністра України № 42924/1/1-15 від 21.10.2015 р. стосовно недопущення перерахування суб'єкту господарювання бюджетних коштів, які можуть використовуватися для фінансування тероризму.
На думку Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, доказом того, що зазначене питання не врегульовано на урядовому рівні, є протокол наради з питань стану розрахунків за електричну енергію ТОВ "ЛЕО" № 24153/0/1-16 від 04.07.2016 р.
За твердженням апелянта, питання щодо проведення розрахунків за реактивну електроенергію та інфляційних нарахувань, річних тощо залишається неврегульованим, а тому відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2016 р. у справі № 913/54/16 до прийняття компетентними органами відповідних рішень є обгрунтованим.
Кабінет Міністрів України постановою "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" № 263 від 07.05.2015 р. визначив особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Цим актом, зокрема, передбачено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міненерговугілля, та/або публічним акціонерним товариством ДТЕК "Донецькобленерго" у Донецькій області і ТОВ "ЛЕО" у Луганській області.
Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.
Суб'єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.
Зазначеною постановою не передбачено вимог щодо перереєстрації ТОВ "ЛЕО" на контрольованій території та обмеження його казначейського обслуговування.
Крім того, Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не передбачено вимог до підприємств, установ, організацій змінити юридичну адресу свого місцезнаходження. Також цей Закон не містить обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу на неконтрольованій території. У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275 від 02.12.2015 р. затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого входять і населені пункти Луганської області. Ці населені пункти входять у сферу ліцензованої діяльності ТОВ "ЛЕО".
Будь-яких заборон на здійснення діяльності цієї енергетичної компанії на території населених пунктів, що включені до переліку, законодавством України не встановлювалось, відповідних рішень повноважними органами не приймалось.
Таким чином, законами України не встановлено особливого порядку здійснення розрахунків з юридичними особами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території та не призупинено дію законів України на вказаній території.
Отже, заявником апеляційної скарги не доведено належними доказами наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, тому місцевим господарським судом на законних підставах відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про відстрочення виконання рішення суду у даній справі до прийняття компетентними органоми відповідних рішень.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає обставинам справи, є законною та обґрунтованою, а тому, судовою колегією залишається в силі.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.11.2016 року у справі № 913/54/16 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 14.11.2016 року у справі № 913/54/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.В. Будко
Судді: Л.В. Ушенко
ОСОБА_3