"10" січня 2017 р. Справа № 918/1303/16
Суддя Марач В.В., розглянувши в матеріалах справи
За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпропластавто від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-фірма "Рекорд"
про стягнення заборгованості в сумі 195 728,70 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4
заяву представників товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд" про відвід судді
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.12.2016р. порушено провадження у справі № 918/1313/16 та призначено до розгляду у судовому засіданні. 10.01.2017 року на адресу суду від представників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд" надійшла заява про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи № 918/1303/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпропластавтомат" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд" про стягнення заборгованості в сумі 195 728,70 грн., в якій останні просять:
відвести суддю Марача В.В. від розгляду справи № 918/1303/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми «Рекорд» про стягнення заборгованості в сумі 195 728,70 гривень., при цьому посилаючись на те, що суддею Господарського суду Рівненської області Марачем Віктором Васильовичем неодноразово проводилися розгляди справ однією із сторін яких виступало ТОВ фірма «Рекорд», а саме: справа № 918/991/14 та 918/1327/15, рішення за якими було винесено не на користь Відповідача. Крім того подану заяву мотивують наступним.
Так, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України судця не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 і цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Таким чином, представники відповідача вважають, що здійснення судочинства суддею Марачем В.В. в даному судовому процесі ставить під сумнів у неупередженості та об'єктивності суду. Зазначені сумніви грунтуються на неоднозначності висловлювань судді під час розгляду справ за участю ТОВ фірми «Рекорд», що дали підстави вважати про можливе демонстрування суддею надання переваг іншій стороні судового процесу. В разі подальшого провадження судочинства суддею Марачем В.В. та врахування висловлених сумнівів під час розгляду справи буде створено негативний морально-психологічний клімат у судовому засіданні, що призведе до неупередженості або необ'єктивності судового розгляду та, як наслідку, судового рішення.
Розглянувши зазначену заяву господарський суд прийшов до висновку, що вона є необгрунтованою та не підлягає задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч. 3 ст. 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, яка визначає, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, загроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, що забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує. Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема законність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України.
Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.
Всупереч наведеному представники Відповідача не довели належними доказами обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді Марача В.В. при розгляді даної справи. Твердження представників Відповідача про те, що суддя Марач В.В. допускав неоднозначні висловлювання під час розгляду справ за участю ТОВ фірми «Рекорд» є голослівними і не грунтуються на належних доказах. Розгляд суддею інших справ за участю Відповідача, незалежно від результатів їх розгляду, сам по собі не може свідчити про неупередженість судді, так як останній при цьому виконує свої повноваження покладені на нього Конституцією та Законами України.
Керуючись ст.ст.20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити ТОВ фірмі "Рекорд" у задоволенні відводу судді Марачу Віктору Васильовичу у справі № 918/1303/16.
Суддя Марач В.В.