про повернення позовної заяви
10.01.2017 р. Справа№ 914/47/17
Суддя Трускавецький В.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,
до відповідача:ОСОБА_1 комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів,
про: відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
05 січня 2017 року на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державної екологічної інспекції у Львівській області до відповідача ОСОБА_1 комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Суд розглянувши вказану позовну заяву, вважає, що така не відповідає вимогам розділ VIII Господарського процесуального кодексу України щодо подання позову, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
З наведеної норми вбачається, що законодавець дозволяє об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Згідно з частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Таким чином, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
В поданій до суду позивачем заяві об'єднано різні вимоги, які ґрунтуються на різних доказах. Зокрема, у поданій заяві об'єднано вимоги про відшкодування шкоди у сумі 7.200,00 грн., заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (здійснено засмічення земельної ділянки площею 6,0 м.кв., об'єм відходів 1,2 м.куб.); про відшкодування шкоди у сумі 30.872,50 грн., заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (здійснено засмічення земельної ділянки площею 8,0 м.кв., об'єм відходів 3,2 м.куб.); про відшкодування шкоди у сумі 92.556,75 грн. заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (здійснено засмічення земельної ділянки площею 27,5 м.кв., об'єм відходів 13,75 м.куб.); про відшкодування шкоди у сумі 96.669,00 грн., заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (здійснено засмічення земельної ділянки площею 18,0 м.кв., об'єм відходів 10,8 м.куб.); про відшкодування шкоди у сумі 91.729,50 грн., заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (здійснено засмічення земельної ділянки площею 20,0 м.кв., об'єм відходів 8,0 м.куб.).
Так, за своєю правовою природою наведені вище до стягнення суми є заходами цивільно-правової відповідальності за вчинений делікт. Цивільно-правова відповідальність настає за умови встановлення у діях винної особи повного складу цивільного правопорушення. Для встановлення повного складу цивільного правопорушення необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду - див. коментар до ст. 22 ЦК України);
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Відтак, у даному випадку, вчинені ЛКП «Залізничнетеплоенерго» дії підлягають оцінці судом на предмет повного складу цивільного правопорушення, оскільки їх наявність є обов'язковою умовою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди у кожному конкретному випадку. Названі самостійні види правопорушень обумовлюють дослідження різних обставин справи, аналізу і зібрання різних доказів.
Таким чином, в позовній заяві об'єднано вимоги, що виникають з кількох підстав, а не однієї, а саме: різних Актів обстеження засмічення земельної ділянки, якими встановлюються різні правопорушення, відтак - і обґрунтування позовних вимог також повинно бути різним, що ускладнює вирішення спору.
У зв'язку з цим позивачем порушено частину першу статті 58 Господарського процесуального кодексу України в частині об'єднання кількох позовних вимог. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Порушення позивачем правил поєднання вимог (вимоги виникають з різних підстав та різних правопорушень) суттєво утруднить вирішення спору, а тому позовну заяву потрібно повернути без розгляду позивачу.
Аналогічного тлумачення дотримується і Пленум Вищого господарського суду України, що відображено в частині 3 пункту 3.6 Постанови №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Якщо позивач порушив правила обЧєднання вимог або обЧєднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, така заява підлягає поверненню згідно з пунктом 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу.
Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, передбачені статтями 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 58, пунктом 5 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути без розгляду позовну заяву та додані до неї документи Державній екологічній інспекції у Львівській області.
Додаток: - позовна заява та додані до неї документи, в тому числі оригінал платіжного доручення №163 від 06.05.2016 р. на суму 10.288,08 грн. - на 32 аркушах.
Суддя Трускавецький В.П.