ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
10.01.2017Справа № 910/275/17
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши позовну заяву Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу «Украгротехсервіс» до державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ» про стягнення заборгованості в розмірі 1 287 487,30 грн
Український державний концерн по матеріально-технічному забезпеченню агропромислового комплексу «Украгротехсервіс» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 287 487,30 грн.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 07-1/116 від 29.12.2016 і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Крім того, суд доводить до відома позивача, що у відповідності до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Як встановлено у додатку 2 і 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Позивачем додано до матеріалів позовної заяви платіжне доручення № 255 від 29.12.2016, яке судом не приймається як належний та допустимий доказ сплати судового збору, оскільки вказаний розрахунковий документ поданий до суду у вигляді копії.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що позивач не дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг, надані в оригіналі.
В якості доказу направлення позовної заяви відповідачу позивач надав фіскальний чек підприємства поштового зв'язку № 5737 від 30.12.2016 та опис вкладення у цінний лист № 0212109178414.
Дослідивши вищевказаний опис вкладення у цінний лист, суд встановив, що на адресу відповідача позивачем направлено позовну заяву на 6 аркушах та додатки (1-12) на 55 аркушах. При цьому, у вказаному описі вкладення відсутній перелік додатків до позовної заяви, що направляються відповідачу, а також не вказані реквізити позовної заяви, а саме: її номер та дата складення, сторони спору тощо.
За таких обставин, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу відповідача надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів, що були подані до суду, та вважає, що позивач не виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не дотримався приписів п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа згідно зі ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Положеннями ст. 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
З позовної заяви вбачається, що її підписано керуючим санацією концерну «Украгротехсервіс» ОСОБА_1 Водночас, до матеріалів позовної заяви не додано документів, що підтверджують призначення вказаної особи керуючим санацією позивача та його повноваження щодо здійснення представництва позивача.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
У п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України. Такі ж наслідки настають і в разі коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя - шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивач не дотримався приписів ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовну заяву Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу «Украгротехсервіс» до державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ» про стягнення заборгованості в розмірі 1 287 487,30 грн з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Я.А. Карабань